Культурологія Кушнарьов В. В. УДК 304.44 Кушнарьов Валерій Володимирович© кандидат культурології, доцент, декан факультету культурології Київського національного університету культури і мистецтв ORCID 0000-0003-3037-1841 Vkushnarov@ukr.net ФОРМУВАННЯ «ЛЮДИНИ КУЛЬТУРИ» ЯК ПРОЕКТ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИХ СТУДІЙ МАЙБУТНЬОГО Мета. Для суспільств, які транзитують від індустріалізму до постіндустріалізму, освіта має бути інструментом їх реформування та рушієм розвитку. Пошук необхідних компонентів нової

more »

... адигми освіти є метою пропонованої статті. Методологія. Дослідження здійснювалося загальнонауковими методами: аналізу, синтезу, абстракції, системності, узагальнення. Наукова новизна. Обґрунтовано думку про те, що різні позиції філософів освіти об'єднують їх у наступному: сучасна освіта має бути практикою свободи в осмисленні та обговоренні життєвих ситуацій та у соціальній дії індивіда; метою всіх педагогічних зусиль має бути життєвий світ учня, невід'ємним елементом якого є критичне мислення; адекватним засобом досягнення цієї мети має бути діалог; саме освіта є інструментом реформування суспільства, передумовою виходу із цивілізаційної кризи. Висновки. Під час здійсненого дослідження доведено, що детермінантом процесу формування «людини культури» виступають: новітні технічні засоби навчання для переходу до «комп'ютерного мислення»; новий тип вчителя/викладача, не пов'язаного з конкретним навчальним предметом. Наголошується, що основою для діалогу у процесі формування «людини культури» має бути не логіка предмету, а логіка культури й людини. Ключові слова: консюмеризм, «зусилля ствердження», афірмація, антропокосмізм, синергетика, комп'ютерне покоління, візуальна революція, постмодерна освіта, «школа діалогу культур». Кушнарев Валерий Владимирович, кандидат культурологии, доцент, декан факультета культурологии Киевского национального университета культуры и искусств Формирование «человека культуры» как проект учебно-воспитательных студий будущего Цель. Для обществ, которые трансформируются из индустриальных в постиндустриальные, образование должно быть инструментом их реформирования и двигателем развития. Поиск необходимых компонентов новой парадигмы образования является целью предлагаемой статьи. Методология. Исследование осуществлялось общенаучными методами: анализа, синтеза, абстракции, системности, обобщения. Научная новизна. Обоснована мысль о том, что разные позиции философов образования объединяют их в следующем: современное образование должно быть практикой свободы в осмыслении и обсуждении жизненных ситуаций и в социальном действии индивида; целью всех педагогических усилий должен быть жизненный мир ученика, неотъемлемым элементом которого является критическое мышление; адекватным средством достижения этой цели должен быть диалог; именно образование является инструментом реформирования общества, предпосылкой выхода из цивилизационного кризиса. Выводы. В процессе осуществленного исследования доказано, что в качестве детерминанта процесса формирования «человека культуры» выступают: новейшие технические средства учебы для перехода к новому «компьютерному мышлению»; новый тип учителя/преподавателя, не связанного с конкретным учебным предметом. Отмечается, что основу для диалога в процессе формирования «человека культуры» должна составлять не логика предмета, а логика культуры и логика человека. Ключевые слова: консюмеризм, «усилие утверждения», афирмация, антропокосмизм, синергетика, компьютерное поколение, визуальная революция, постмодерное образование, «школа диалога культур». Kushnarov Valery, candidate of Culture Studies, docent, dean of the Faculty of Culture Studies in Kyiv National University of Culture and Art The formation of "person of culture" as a project of future educational studios Purpose of the article. The education should be a tool of reformation and power of development for these societies, who move from industrialism to post-industrialism. The goal of this article is to overcome recognition of this "classical" educational model and to search necessary components of the new educational paradigm. Methodology. The research was done by such general scientific methods as the method of analysis, of synthesis, of abstraction, consistency, and method of generalization. Scientific novelty.The study of this paradigm recognized by "school of culture's dialogue" that requires the teacher of the new type, who meets the information age's requirements of human history. Conclusions. During the process of the research was proved that formation processes determinant of "person of culture" are: new technic means of study for moving to new "computer thinking"; a new type of teacher without any specific subject. It's noted that culture logic and human logic but not subject logic should be a base for dialogue in a formation process of "person of culture." Актуальність теми дослідження. Світовий досвід підтверджує, що господарсько-економічні, науково-технічні та культурні досягнення, особистісна самореалізація членів суспільства успішніші у тих соціальних організаціях, де краще інвестується освіта, де високим і стабільним є престиж відповідних професій. Для таких суспільств саме освіта є інструментом їх реформування та умовою подолання криз. Кризовим стан освіти можна вважати за наявності у її системі двох тривалих суперечностей: