LEGAL POLICY OF UKRAINIAN STATE IN THE MODERNIZATION OF THE LEGAL SYSTEM OF UKRAINE

M.H. Khaustova
2020 Ûridičnij naukovij elektronnij žurnal  
М.Г., к.ю.н., доцент кафедри теорії держави і права Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого У статті визначається, що сам процес модернізації характеризується як суспільно-історичний, під час якого традиційні суспільства стають прогресивними, індустріально розвиненими. Підкреслюється, що модернізація -це особливість глобалізаційного процесу, як прогресивний розвиток суспільства, що припускає кардинальний характер змін, радикальну трансформацію соціальних інститутів,
more » ... титутів, організацій, установ; це процес перетворення, відкриттів і винаходів, соціальних проєктів і інновацій. Будь-яка модернізація є трансформацією, але не будь-яка трансформація є модернізацією, а лише та, яка пов'язана з поступальним розвитком. Окремо приділяється увага модернізації правової системи, і визначається, що вона являє собою еволюційну зміну синтезованої сукупності правових явищ і процесів, зумовлену міжнародними глобалізаційними процесами, з метою якісно нового впливу на правове життя суспільства. Визначено фактори, що впливають на процес модернізації правової системи суспільства: об'єктивні та суб'єктивні. Як перший об'єктивний фактор можна виокремити світові процеси глобалізації, які здійснюють суттєвий вплив на політичні, економічні та правові зміни, що відбуваються у нашому суспільстві, а також це внутрішні процеси, що відбувалися та відбуваються в українському суспільстві в перестроєному та постперестроєному періодах. Серед суб'єктивних факторів визначено такі: суспільна думка певної частини населення, перш за все політичної та культурної еліти прозахідного толку та деякої частини наукової спільноти, а також державна монополія на модернізацію. Серед факторів модернізації також можна виокремити такі: необхідність удосконалення законодавства та подолання прогалин у праві, проблема легітимності влади та інші. Весь модернізаційний курс української держави повинен бути орієнтованим на забезпечення прав і свобод людини й громадянина, оскільки вони визнаються вищою цінністю на конституційному рівні. У статті визначається, що із здобуттям Україною незалежності правова політика почала розглядатися як самостійне правове явище, що має власний зміст, призначення і цінність. Важливим кроком у процесі уточнення змісту правової політики стало спочатку її визнання самостійним компонентом державної політики, а згодом -особливою формою вираження державної політики, засобом юридичної легітимації, закріплення та здійснення політичного курсу країни, що відображається в діяльності владних структур. Правова політика розкривається через сукупність властивих їй атрибутивних рис і властивостей. Найважливішою властивістю правової політики є її державно-вольовий характер і владно-імперативний зміст. Звідси невіддільними ознаками правової політики визнаються такі: базується на праві та здійснюється правовими методами й засобами; охоплює правову сферу життєдіяльності суспільства; має публічний, офіційний характер; знаходить вияв у вигляді правових та організаційних форм її здійснення; у разі потреби вона підкріплюється легальним примусом із боку держави. Ефективність правової політики держави залежить від послідовної й повної реалізації її принципів. Простим критерієм необхідності проведення правової політики у сфері модернізації правової системи України є її спрямованість на забезпечення прав і свобод її громадян. Також визначено основні напрями модернізації правової системи України. Ключові слова: модернізація, правова система, глобалізація, трансформація, правова політика, правосвідомість, правова ідеологія.
doi:10.32782/2524-0374/2020-1/8 fatcat:lpnaah5agzchvmjgn75kdvbem4