ковальова о.В., кандидат юридичних наук, доцент кафедри юридичних дисциплін факультету № 2 Донецького юридичного інституту МВС України ORCID ID: 0000-0003-4555-0172 У статті розглядається доказування як форма пізнання у досудовому розслідуванні. Вказується, що , інформаційно-пізнавальна діяльність включає в себе: 1) доказування -алгоритмічний процес пошуку, зібрання та вивчення (перевірка, оцінка тощо) доказів, необхідних для встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні та

more »

... меж кримінальної відповідальності, достатніх для виправлення особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння. Всі три компоненти, які входять в процес доказування -пошук, зібрання та вивчення доказів -є діями інформаційно-аналітичного характеру, що потребує інтелектуальної діяльності сторони кримінального провадження; 2) кваліфікаційну аутентифікацію -процес встановлення відповідності зібраної доказової інформації статті Особливої частини кримінального законодавства; 3) документальне засвідчення -фінальний процес у стадії досудового розслідування, котрий полягає у формуванні обвинувального вироку. Вказані процеси є взаємозалежними. Автор вказує, що доказування як основний спосіб реалізації інформаційно-пізнавальної функції кримінального процесу є інтелектуальним, обов'язково -алгоритмічним процесом отримання та опрацювання даних відповідно до діалектичних та логічних законів. Підсумовується, що інформаційно-пізнавальна складова досудового розслідування -це діяльність сторони кримінального провадження, пов'язана із пошуком інформації, пов'язаної із обставинами кримінального правопорушення, котра інтегрується за рахунок дискурсивного мислення та призводить до отримання певного знання, достатнього для встановлення об'єктивної кримінологічної істини через симбіоз інтелектуальних операцій та практичних дій. Інформаційно-пізнавальний процес досудового розслідування відтворюється крізь призму таких обов'язкових складових як: 1) нормативно-правова визначеність; 2) достовірність доказової інформації; 3) обмежена процесуальна строковість; 4) належність процесуальних рішень. Ключові слова: доказування, кримінальний процес, кримінальне процесуальне законодавство, інформаційно-пізнавальна діяльність, досудове розслідування. The article considers evidence as a form of cognition in pre-trial investigation. It is indicated that informational and cognitive activities include: 1) proof -an algorithmic process of finding, collecting and studying (verification, evaluation, etc.) evidence necessary to establish the objective truth in criminal proceedings and select the limits of criminal responsibility sufficient to correct a person who has committed a socially dangerous act. All three components that are part of the process of proof -the search, collection and study of evidence -are actions of information and analytical nature, which requires intellectual activity of the party to the criminal proceedings; 2) qualification authentication -the process of establishing the compliance of the collected evidence of the article of the Special Part of the criminal law; 3) documentary evidence -the final process at the stage of pre-trial investigation, which consists in the formation of a conviction. These processes are interdependent. The author points out that proving as the main way to implement the information-cognitive function of the criminal process is an intellectual, necessarily algorithmic process of obtaining and processing data in accordance with dialectical and logical laws. It is concluded that the information-cognitive component of the pre-trial investigation is the activity of the party to the criminal proceedings related to the search for information related to the circumstances of the criminal offense, which is integrated through discursive thinking and leads to certain knowledge sufficient to establish objective criminological truth through a symbiosis of intellectual operations and practical actions. The information and cognitive process of pretrial investigation is reproduced through the prism of such mandatory components as: 1) legal certainty; 2) reliability of evidentiary information; 3) limited procedural timeliness; 4) affiliation of procedural decisions.