ДЕКІЛЬКА СЛІВ ПРО "ПОЕЗІЮ ДУШІ": АНГЛІЙСЬКА ЛІРИКА ЗЛАМУ СТОЛІТЬ В одному з харківських видавництв 2013 року вийшло друком вагоме дослідження, монографія українського науковця Євгенії Чернокової, присвячена маловивченому аспекту літературознавства -англійській ліриці початку ХХ ст. І справа не тільки в тому, що ця праця вельми цікава для дослідників літературних процесів, але й у тому, що вона є прикладом сьогоднішнього зацікавлення науковців поезією як специфікою літературного процесу.

more »

... саме цієї думкою і керувалася дослідниця, адже місце лірики в спадщині багатьох англійських поетів та письменників -В. Овена, А. Розенберга, Е. Томаса, Д. Г. Лоренса, Е. Павнда та Т. Еліота -"вивчено недостатньо" [3, с. 9]. Як наслідок маємо наукову працю, яку певною мірою можна назвати відкриттям у царині вітчизняного літературознавства. Коли читаєш монографію Євгенії Чернокової, розумієш, що перед тобою робота людини, дійсно залюбленої в англійську літературу, а саме в англійську поезію, робота, що писана з натхненням, з умінням глибоко проникати в найтонші сфери митецького уявлення, у творчий задум обраних для дослідження поетів-ліриків. Відкриває дослідження вступ, у якому скромно зазначені загальна мета та завдання роботи, які полягають у зіставленні певних наукових теорій лірики і з розглядом "характеру лірики як форми літературної творчості у всьому розмаїтті її видів та лірики як того "першоелементу", що має здатність всепроникнення в поезію, прозу, поему чи роман" [3, с. 9-12]. Наступною ланкою монографії є перший розділ, у якому висвітлюється "георгіанський компроміс" y англійській поезії початку ХХ століття [3, с. 13-41]. Тут розглянуто георгіанську поезію в цілому, виокремлено, як зазначає дослідниця, "домінанти, що об'єднують не тільки учасників антологій, але й тих, хто формально залишився за їхнім бортом та в естетичних параметрах може бути названий його вершинами (Е. Томас, Р. Фрост)" [3, с. 34]; підкреслено популярність георгіанства серед читачів початку століття; наголошено, що "літературна боротьба була для георгіанців не війною, а полемікою, спором, постійним порівнянням. Звідси -уважне відношення до поезії взагалі, а не тільки до творчості однодумців"; переконливо доведено, що "георгіанство та модернізм не існували ізольовано, але близько торкалися навіть в уявленні передових критиків початку століття" [3, с. 40]. Отже, погляд авторки на георгіанство в історії англійської поезії, що представлений у розділі, став своєрідним наближенням, так би мовити місточком до розгляду наступних розділів про героїчне в англійській ліриці Першої світової війни [3, с. 42-125], про лірику Едварда Томаса [3, с. 126-213], про проблеми естетики та поетики в ліриці Д. Г. Лоренса [3, с. 214-281], про "поезію культури", до якої дослідниця відносить ранню лірику Е. Павнда та Т. С. Еліота [3, с. 282-319]. Що насамперед вражає в роботі Євгенії Чернокової?! По-перше, величезний масив опрацьованого та ретельно дослідженого матеріалу: крізь уважне прочитання, власні спостереження, аналіз та інтерпретацію воєнної поезії Вілфреда Овена, Айзека Розенберга, Зіґфрида Сассуна, Руперта Брука та інших митців, читачеві надається картина внутрішнього світу зазначених поетів. Окремо варто відзначити, що дослідниці притаманне природне вміння занурюватися в мову тексту оригіналу, "зчитування" того, що приховано за ним,