Козира П. В. Анотація. Проведене дослідження спрямоване на розробку моделі патогенетичних механізмів розвитку постстресової психологічної дезадаптації у співробітників МВС України після участі в АТО. Автором встановлено емоційно-афективний та психопатоподібний варіанти постстресової психологічної дезадаптації в службовців МВД України, що приймали участь в АТО, які різняться між собою рівнем і якістю дезадаптативних проявів. Постстресова психологічна дезадаптація складається з двох структур, які

more »

... мають різне походження та грають різні ролі в формуванні дезадаптації. Це структура нових поведінкових стратегій і власне посттравматичні порушення. Кожній встановленій структурі відповідно варіанту дезадаптації характерні відповідні зміни в поведінковій, емоційній та когнітивній сферах особистості. Витоки встановлених варіантів дезадаптації знаходяться в особливостях виховання та набутого життєвого досвіду. На основі запропонованої моделі патогенетичних механізмів, автором запропоновано створення диференційованої системи психокорекції різних варіантів постстресової психологічної дезадаптації у учасників АТО. Ключові слова: Психологічна дезадаптація, патерни поведінки, посттравматична дезадаптація, патогенетичні механізми, психодіагностика. ПАТОГЕНЕТИЧНІ МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ ПОСТСТРЕСОВОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ У СПІВРОБІТНИКІВ МВС УКРАЇНИ ПІСЛЯ УЧАСТІ В АТО Психолог на волонтерських засадах Обласного комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний державний клінічний наркологічний диспансер», старший інспектор з озброєння Львівського державного університету внутрішніх справ , м. Львів (Україна) УДК: 159.9.07;159.9.07::51-7 Постановка проблеми. Значні політичні, суспільні, економічні зміни на Україні, які виходять за рамки звичайного досвіду та наближаються до перманентного характеру не можуть не позначатися на стані психічного здоров'я населення [1, 2]. Ці події призводять до розвитку соціально-стресових розладів, а участь населення в бойових діях -до розвитку у їх учасників посттравматичного стресорного розладу (ПТРС) [2, 3, 4]. В порівнянні з ними 212 доклінічні порушення у вигляді постстресової психологічної дезадаптації зачіпають значно більшу кількість населення, особливо співробітників МВС України. Останні безпосередньо приймають участь в цих подіях та відчувають на собі всі їх наслідки [4, 5, 6]. Вони використовуються тієї чи іншою протиборчою стороною суспільства у їх протистоянні; міняються сутності розпоряджень та ступінь нава-