DOMESTIC VIOLENCE: ANALYSIS OF THE OBJECTIVE SIDE OF THE CRIME

Nataliia Dovhan-Bochkova, Ivan Franko National University of Lviv
2018 Visnyk of the Lviv University. Series Law  
Встановлено, що насильством є умисний вплив на тіло чи психіку людини з метою заподіяти шкоду її життю, здоров'ю або обмежити чи позбавити її свободи (в тому числі свободи волевиявлення). Зроблено висновок, що вплив на психіку людини з метою заподіяти шкоду її життю, здоров'ю чи свободі, що спричинило чи могло спричинити таку шкоду, потрібно називати насильством. Проте не треба від такого насильства захищати лише обмежене коло осіб, які названі як потенційні потерпілі в ст. 1261 КК України.
more » ... го захисту потребує будь-яка людина. Зазначено, що, якщо так звані «правопорушення економічного характеру» вчиняють не шляхом впливу на тіло чи психіку особи і не з метою заподіяти шкоди життю, здоров'ю чи свободі, то очевидно, що не може йтися про насильство, навіть якщо ми назвемо його «економічне». Встановлено, що «погіршення якості життя» та «емоційна залежність» не можуть бути ознаками злочину, оскільки є настільки невизначеними і широкими за змістом, що охоплюють і ситуації, які не можуть і не повинні бути предметом кримінально-правового регулювання. Вказано на потребу змінити формулювання об'єктивної сторони складу злочину «домашнє насильство». Ключові слова: подружжя, вплив, тілесні ушкодження, психіка, емоційна залежність. Н. Довгань-Бочкова ISSN 0136-8168. Вісник Львівського університету. Серія юридична. 2018. Випуск 66 188 По-перше, насильство -це вплив. З таким твердженням погоджується більшість науковців, а також зокрема і як вплив визначає насильство Великий тлумачний словник української мови [1, с. 735]. Відповідно до цього ж словника вплив -це дія, яку певна особа чи предмет або явище виявляє стосовно іншої особи чи предмета [1, с. 205]. Під впливом ми розуміємо застосування до людини чинників навколишнього середовища (механічних, фізичних, хімічних, біологічних, психічних і т. д.) на шкоду її життю, здоров'ю (у тому числі психічному) або свободі (у тому числі свободі волевиявлення). Не всі науковці погоджуються з тим, що насильство може полягати у впливі на психіку людини. Як зазначила Л. Наконечна, психіка хоча і становить одну з важливих функцій людського організму, проте не є фізіологічною. Особливий характер психічної сфери дає підстави вважати, що предметом насильства психіка бути не може. Вона -є предметом психічного впливу [6, с. 61]. Важко погодитися з таким твердженням, зважаючи на те, що в більшості випадків застосування насильства, воно спрямоване одночасно як на тіло потерпілого, так і на його психіку. Крім того, Л. Наконечна у своїй дефініції поняття насильства вказує, що воно спричиняє чи може спричинити фізичну та (або) психічну шкоду людині [6, с. 61]. Складно уявити собі ситуацію заподіяння психічної шкоди без впливу на психіку людини. Крім того, як правильно зазначає Л. Сердюк, зважаючи на органічний взаємозв'язок, що існує між організмом людини і її психікою, варто зауважити, що фізичне насильство завжди супроводжується травмами психічного характеру (за винятком випадків, коли фізичну травму заподіюють людині, що перебуває в непритомному стані, наприклад, під наркозом). Отже, фізичне насильство само по собі є своєрідним джерелом інформації, що травмує психіку [9, с. 23]. Тож, коли ми говоримо про вплив як ознаку насильства, маємо на увазі вплив як на тіло, так і на психіку людини. Крім того, впливаючи на тіло чи на психіку потерпілого, винний в окремих випадках може впливати і на свободу потерпілого. Ідеться як про фізичну свободу (яка страждає при викраденні, позбавленні волі, зв'язуванні тощо), так і про свободу волевиявлення (яка страждає при примушуванні потерпілого до вчинення чи невчинення певних дій, вигідних для винного). Можливі і випадки впливу на свободу потерпілого без безпосереднього впливу на його тіло (наприклад, замикання в приміщенні, в яке потерпілий зайшов добровільно). Варто зауважити, що насильство може посягати не лише на фізичну свободу людини, але і на свободу її волевиявлення. У тлумачних словниках української мови, зазначено, що воля (свобода) -це одна із функцій людської психіки, яка полягає насамперед у владі над собою, керуванні своїми діями й свідомому регулюванні своєї поведінки [8, с. 516-517]. Особиста воля -це можливість людини реалізовувати своє право робити те, що вона забажає та діяти так як вона хоче, але в межах дозволеного законом і не порушуючи при цьому права та свободи інших осіб [12, с. 92]. Отже, коли винний умисно придушує, ламає волю потерпілого, він негативно впливає на психіку потерпілого, заподіюючи шкоду його психічному здоров'ю, що є ознакою насильства. По-друге, наслідками насильства в кримінальному праві прийнято вважати, зокрема, заподіяння шкоди життю та здоров'ю потерпілого. Крім того, наслідком насильства може бути обмеження чи позбавлення потерпілого свободи. Шкода життю людини полягає в заподіянні смерті. До шкоди здоров'ю, вважаємо, доцільно відносити біль, тілесні ушкодження, а також заподіяння шкоди психіці (психічну шкоду). Великий тлумачний словник визначає біль як відчуття фізичного страждання; // своєрідний психофізіологічний стан людини, який проявляється в неприємному, Н. Довгань-Бочкова ISSN 0136-8168. Вісник Львівського університету. Серія юридична. 2018. Випуск 66 189
doi:10.30970/vla.2018.66.8151 fatcat:rjkzqoolnfg7rfg5s2gnpiywzi