У червні 2020 року світова інтелектуальна еліта святкує ювілей з дня народження, можливо, найконтраверсійнішої особистості в історії філософії і літератури, просвітницької думки й модерної уяви -Донасьєна Альфонса Франсуа де Сада (1740-1814). Звісно, навряд чи ми побачимо пишні святкування з промовами офіційних державних осіб, хай яким класиком уже не вважається Сад. Проте його постать не буде обійдена увагою в академічному середовищі публікою, ані в «жовтих» медіа. Книга австралійського

more »

... а з університету Квінсленда, фахівця з історії французької, зокрема просвітницької, філософії Генрі Мартина Лойда «Філософська система Сада в її просвітницькому контексті» поповнює вже доволі потужну традицію тлумачень Сада оригінальною (ре)презентацією його філософії саме в контексті Просвітництва. Звісно, це далеко не перша академічна спроба визначити місце Сада у філософії Просвітництва (і в тому, що називають «діалектикою Просвітництва») й окреслити дивовижну актуальність Садових філософських чи світоглядних прозрінь 1 . Щоправда, Лойд відзначає переважно легковажний статус Сада в англомовній філософській традиції, що пов'язано й із рівнем перекладів, і, певною мірою, із упередженим ставленням до французької філософії. Це доволі цікаво й навіть симптоматично для нас також, бо в українському контексті Садце загалом маргіналія, якій майже не приділяють уваги, чи то соромлячись, чи то побоюючись. Нагадаю, що досі існує лише один, нехай і добрий, переклад чи не найрозважливішої книги Сада -«Філософії в будуарі»,зроблений Андрієм Рєпою [Сад 2016]. Тож українському читачеві, мабуть, ще складніше усвідомити ту «серйозність» (р. х) 2 , із якою ставляться до Сада французькі інтелектуали 3 . Підхід самого Лойда до читання Сада поєднує дві традиції: «задоволення від тексту», тобто афективну реакцію, і нейтральне науково-історичне читання в широкому © О. Перепелиця, 2020 1 Можна назвати кілька публікацій, виданих останніми роками, авторів деяких із них згадує і Лойд: Еріка Марті [Marty 2011], Мішеля Онфре [Onfray 2014], Натанії Меекер [Meeker 2014]. 2 Посилання на рецензовану книгу тут і надалі містять номер відповідної сторінки в круглих дужках, якому передує скорочення р. Ім'я автора і рік не наводяться. 3 Хоча я би додав ще розлогу передмову Наталії Загурської до російськомовного перекладу листування Сада [Загурская 2004] і свої дві публікації в Sententiae [Перепелиця 2016a; 2016b].