Modern theological interpretation of the sacramental dimension of missionary activity

Serhii Sannіkov
2017 Cхід  
СХІД № 5 (151) вересень-жовтень 2017 р. 97 Філософські науки УДК 261.7 САННІКОВ СЕРГІЙ, кандидат богослов'я, старший науковий співробітник, Центр вивчення релігій Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, м. Київ СУЧАСНЕ БОГОСЛОВСЬКЕ ОСМИСЛЕННЯ САКРАМЕНТАЛЬНОГО ВИМІРУ МІСІОНЕРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У статті здійснюється систематичний аналіз сакраментального виміру місіонерської діяльності та доводиться, що відповідні ідеї ґрунтуються на сучасних богословських концепціях, які
more » ... ачать місію як справу Божу (Missio Dei), а не справу церкви. Така інтерпретація місії покликана подолати кризу місіонерської діяльності на Заході та в українському контексті. Трансформації богословського осмислення місії приводять до відкриття значення місійної дії як сакраментального акту Боголюдського спілкування. Відповідно, теологічне тлумачення місії перестає бути суб'єктивним, але звертає увагу на об'єктивну та інтерсуб'єктивну природу місії як універсальної діяльності Бога й церкви. Ключові слова: теологія місії; протестантизм; православ'я; сучасна теологія; еклезіологія. Постановка проблеми та стан її вивчення. Теологія місії активно розвивається в останні десятиліття в католицькій та протестантській думці у зв'язку з ототожненням місії церкви з діяльністю Бога. Таке ототожнення стало можливим завдяки переходу теології до діалогічного розуміння реальності церкви і Трійці. Відносини між Богом як "Койнонією" і церквою як "койнонією" також мисляться діалогічними, а тому місія можлива тільки як відновлення комунікації між Богом і людиною, що здійснюється з ініціативи Бога. У православ'ї зберігається інструментальний підхід до місії, оскільки остання розцінюється як діяльність церкви із залучення нових членів. Усвідомлення зв'язку тріадології з еклезіологією і місіологією привело до зростання уваги до місії як сакраментальної дії, що має універсальне значення. Таким чином, виникає бачення сакраментального виміру місії, де під "сакраментальним виміром" розуміється дія Бога, яка за своєю суттю є "таїнством" як акт універсальної есхатологічної літургії, описаної в Новому Завіті. Разом із тим, богослови та релігієзнавці визнають, що аналіз місії як сакраментального акту все ще залишається новим для теології, а зв'язок відповідних теорій із практикою -усе ще слабким. Особливо на цьому наполягають І. Русін, М. Черенков, П. Ковалів, М. Дубровський. Метою статті є аналіз сучасних теологічних уявлень про сакраментальний вимір місії у зв'язку із глобальним та українським контекстами практичної реалізації церковної діяльності. Виклад основного матеріалу. Усвідомлення сакраментальності місіонерської діяльності не є зовсім новим для християнської традиції, хоча відповідні концепції стали популярними саме як новаторські та пристосовані до доби постмодерну. Девід Бош у своїй класичній книзі, яка стала підставою для теоретичних обґрунтувань християнської місіонерської роботи різних конфесійних груп, нагадує, що до XIV століття слово місія застосовувалося винятково до вчення про Трійцю, тобто "вживалося у зв'язку з тим, що Отець послав Сина, а Батько і Син послали Святого Духа. Єзуїти першими використовували його в сенсі розповсюдження хрис- © Санніков Сергій Надійшла до редакції 13.10.2017
doi:10.21847/1728-9343.2017.5(151).117511 fatcat:yv2v6ffc4bgtfd6y4k5xhc43dy