Environmental assessment of rural residential areas
Надія Василівна Палапа, Олексій Васильович Устименко, Ірина Олександрівна Сігалова
2017
Agroecological journal
Одним із найголовніших чинників глобального впливу на екологічний стан сільськогосподарських територій є співвідношення природних і змінених господарською діяльністю (синантропізованих) угідь, на що вперше звернув увагу В.В. Докучаєв, який понад 100 років тому у своїй книзі «Наши степи прежде и теперь» обґрунтував необхідність встановлення у зональному розрізі оптимального співвідношення між ріллею, луками, лісом і водовкритими територіями. Відомо, що екологічне розбалансування угідь в Україні
more »
... ідбувалося двома шляхами: спочатку шляхом екстенсивного, а потім, починаючи з 60-х років минулого століття, -інтенсивного розвитку сільського господарства. Негативними для навколишнього природного середовища наслідками екстенсивного періоду є надмірна розораність земель (57,5%, а в деяких регіонах України -до 92%, при нормі 30%), виникнення пилових бур, водна ерозія, зниження родючості ґрунтів, замулення річок і водоймищ, аридизація територій тощо. У 60-ті роки під впливом меліорації земель, хімізації та механізації сільського господарства склався інтенсивний напрям його розвитку. Тоді були створені найпотужніша тукова промисловість, тракторно-комбайнове виробництво, розгорнуті грандіозні гідромеліоративні роботи. Все це відбувалося за повного ігнорування елементарних екологічних вимог. На фоні порушення екологічної рівноваги між природними та зміненими внаслідок господарської діяльності угіддями: значної розораності територій, інтенсивної ерозії і забруднення сільськогосподарських земель найбільшу небезпеку для ґрунтового покриву України становить «агрохімічна деградація», або прискорене виснаження ґрунтів на елементи родючості -погіршення, насамперед, реакції середовища, їх гумусового стану, поживного режиму. Територіально цей процес набув глобального характеру. Тому на сільських територіях необхідно проводити екологічний моніторинг за показниками якості ґрунту, питної води та продукції рослинництва і тваринництва. Якщо населений пункт розміщується поблизу підприємства-забруднювача з небезпечним циклом виробництва, обов'язково слід здійснювати контроль стану атмосферного повітря. Метою роботи було визначення основних чинників антропогенного навантаження, які впливають на стан сільських селітебних територій та моніторинг цих територій, з метою запобігання негативним процесам. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ Дослідження особистих господарств населення проводили у північних, південних, 1 Інститут агроекології і природокористування НААН 2 Український інститут експертизи сортів рослин 2 Український інститут експертизи сортів рослин 2 Розглянуто основні чинники забруднення сільських територій. Досліджено вплив антропогенного навантаження на атмосферне повітря. Висвітлено результати досліджень стану ґрунтів, якості питної води та продукції рослинництва. Наведено основні складові моніторингу селітебних територій, що дають змогу визначити заходи з метою поліпшення їх агроекологічного стану. Ключові слова: антропогенне забруднення, селітебні території, деградація, моніторинг земель, санітарні норми, джерела водопостачання.
doi:10.33730/2077-4893.2.2017.220163
fatcat:wae5gtukb5dyviuh5s6k6zl7qa