Мета статті -виявити характерні маркери кінематографу з позиції теорії медіальної поверхні Б. Гройса. Методологію статті складають загальнонаукові підходи, компаративний аналіз медіа і власне теорія Б. Гройса, як і більш загальні постулати медіалогії. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні специфічних модальностей кінематографу як медіальної поверхні. Висновки. Кіноекран є медіаповерхнею, за якою можуть бути приховані інтенції авторів фільму. Сучасний фільм є надзвичайно комплексним,

more »

... орним феноменом, і більшість даних факторів може стати об'єктом уваги «підозрілого суб'єкта». Сьогодні глядач потребує від кіно «аутентифікації» у складному диспозитиві автореферентної «реальності», яка зветься «кіновсесвіт». Під сумнів потрапляє сама онтологія кіно відразу в двох протилежних аспектах: як об'єкт мистецтва із притаманними йому умовностями, так і об'єкт, що має референтні зв'язки із реальним світом. Усе це перебуває у стані крихкої рівноваги між «довірою» і «підозрою». Постульовано, що медіальна поверхня має дві основні модальності: семіотичну і «інструментальну». Ефект «медіального одкровення» полягає у своєрідному кенозисі -самознищенні знаку на користь «мови медіуму». Дезавуювання цієї мови створює ілюзію «проникнення» до субмедіального простору і «розуміння» логіки роботи загадкових субмедіальних сил. На основі цього ефекту побудовані спеціальні стратегії «одкровенності», які знайшли втілення у різного роду експлікаційних практиках, що «виводять» назовні приховані від очей процеси. До таких практик відноситься, передусім, «подвійне спостереження» -зйомки того, хто знімає. Ключові слова: кінематограф, медіа, субмедіальний простір, медіа-онтологічна підозра. Равлюк-Голицина Ольга Николаевна, заслуженный работник культуры Украины, директор Института экранных искусств Киевского национального университета театра, кино и телевидения имени И. К. Карпенко-Карого Киноэкран как медиальная поверхность Цель статьи -выявить характерные маркеры кинематографа с позиции теории медиальной поверхности Б. Гройса. Методологию статьи составляют общенаучные подходы, компаративный анализ медиа и собственно теория Б. Гройса, как и более общие постулаты медиалогии. Научная новизна заключается в обосновании специфических модальностей кинематографа как медиальной поверхности. Выводы. Киноэкран © Равлюк-Голіцина О. М., 2019 Театр, кіно та хореографічне мистецтво Равлюк-Голіцина О. М.