THE ROLE OF SCENARIOS FOR THE ACHIEVEMENT OF PSYCHOLOGICAL WELL-BEING BY UNIVERSITY LECTURERS AND SCIENTISTS IN THEIR ACME-PERIOD

Halyna Handzilevska, National University "Ostroh Academy", Eduard Balashov, Anastasiia Onypchuk, National University "Ostroh Academy", National University "Ostroh Academy"
2020 Психологічний Часопис  
1 Доктор психологічних наук, професор кафедри психології та педагогіки, Національний університет «Острозька академія», м. Острог (Україна) ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6137-8344 2 Кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології та педагогіки, Національний університет «Острозька академія», м. Острог (Україна) ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6486-0494 3 Магістр психології, Національний університет «Острозька академія», м. Острог (Україна) This is an Open Access journal, all
more » ... ccess journal, all articles are distributed under the terms of the Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International (CC BY-NC-SA 4.0) License (http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/), allowing third parties to copy and redistribute the material in any medium or format and to remix, transform, and build upon the material, provided the original work is properly cited and states its license. АНОТАЦІЯ Стаття присвячена дослідженню на теоретико-методологічному рівні проблеми досягнення психологічного благополуччя науково-педагогічними працівниками ЗВО у акмеперіоді. Разом з теоретичним аналізом наукового доробку, що стосується дослідження цієї тематики, у статті ми намагалися емпірично вивчити особливості розгортання суб'єктивного та психологічного благополуччя науково-педагогічних працівників ЗВО (науковців) у акмеперіоді у порівнянні з не науковцями; дослідити сценарні установки науково-педагогічних працівників ЗВО як психологічні ресурси та бар'єри благополуччя в акмеперіоді. За допомогою «Шкали суб'єктивного благополуччя» М. В. Соколової, «Шкали психологічного благополуччя» К. Рифф (в адаптації Т. Д. Шевеленкової, Т.П. Фесенко) та t-критерію Стьюдента, виявлено, що показники загального рівня психологічного благополуччя у науково-педагогічних працівників ЗВО у акмеперіоді є вищими у порівнянні з показниками представників інших професій. Нами було досліджено, що науково-педагогічні працівники надають перевагу конструюванню цілей в житті та соціальних стосунків, особистісному росту та самовдосконаленню у повсякденній діяльності. За допомогою опитувальника ранніх дитячих рішень С. Максимової, що є модифікованим варіантом методики В. Петровського «Дитячі думки», адаптованого українською мовою Г. Гандзілевською та У. Нікітчук, а також кореляційного аналізу досліджено низку сценарних установок у науково-педагогічних працівників ЗВО, які виконують різні функції у процесі досягнення психологічного благополуччя. Так, ресурсними сценарними установками у досягненні психологічного благополуччя науковців виявлено приписи «Старайся», «Будь сильним», бар'єрами -приписи «Не будь маленьким, не будь спонтанним», «Не твори», «Не дорослішай», «Не будь успішним», «Не зближуйся». Разом з тим, виявлено, що припис «Поспішай» є ресурсним для конструювання цілей в житті та особистісного самовдосконалення, однак бар'єром для самооцінки здоров'я, як і припис «Будь досконалістю», який оптимізує соціальне оточення, однак не є сприятливим для самоприйняття. Окрім того, на вибірці українських письменників та науковціемігрантів установлено, що наративізація є чинником відмінностей у показниках певних типів соціокультурної адаптації, базових ресурсів акмеологічного потенціалу життєвих сценаріїв у порівнянні з емігрантами, які не займаються цією діяльністю. Ключові слова: психологічне благополуччя, суб'єктивне благополуччя, науково-педагогічні працівники, сценарні установки, акмеперіод. Постановка проблеми та її зв'язок із важливими практичними завданнями Освітні реформи, які зараз переживає Україна, створюють проблеми у досягненні акме успіху та відповідно психологічного благополуччя педагогічних працівників, зокрема закладів вищої освіти, адже адаптація до змін супроводжується втратою психологічних ресурсів. Специфічним компонентом самореалізації викладачів ЗВО є наукова діяльність, яка передбачає пошуково-творчу та пов'язана з генеруванням текстів, які на сучасному етапі все більше стають пронизані наративами (О. Афанасьєв, І. Василенко). Відтак виникає проблема пошуку психологічних ресурсів та бар'єрів реалізації професійного потенціалу викладачів ЗВО у контексті життєвої активності, розгортання їхніх життєвих сценаріїв. Зв'язок розвитку й реалізації життєвого, а отже й професійного, потенціалу людини з досягненням нею благополуччя (Л. Левіт) підсилює актуальність дослідження ролі сценарних установок у досягненні психологічного благополуччя науково-педагогічних працівників у акмеперіоді -віковому етапі життєвого шляху, найбільш сприятливому для акмереалізації у всіх сферах життєдіяльності. Аналіз останніх досліджень і публікацій та визначення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячена стаття. Проблема благополуччя особистості є актуальною у полі наукового інтересу психологічних досліджень. Відповідно науковим розвідкам Л. Яворовської, Г. Хафізової (2011) сучасною тенденцією виступає спроба інтегрувати гедоністичне та евдемоністичне розуміння психологічного благополуччя, яка реалізується у концепції самодетермінації R. Ryan і E. Deci. Автори відзначають й те, що гедоністичний аспект представлений поняттям суб'єктивне благополуччя, та фокусується на відчутті задоволеності від життя, тоді як евдемоністичний -на сенсі життя та самореалізації, й відображає компонент метапотреб (особистісний зріст), трансцендентний аспект (наявність життєвих цілей), особистісний (самооціночний) та міжособистісний (компетентність у стосунках з оточуючими) аспекти (Яворовська, Хафізова, 2011). Традиційно евдемоністичний підхід пов'я-благополуччя науково-педагогічних працівників ЗВО -опитувальник ранніх дитячих рішень С. Максимової, що є модифікованим варіантом методики В. Петровського «Дитячі думки» (Максимова, 2006), адаптований українською мовою Г. Гандзілевська, У. Нікітчук (Гандзілевська & Нікітчук, 2018). Для математико-статистичної обробки емпіричних даних використовували кореляційний аналіз, t-критерій Стьюдента. Емпірична вибірка дослідження включила 106 респондентів (n=106): 53 науково-педагогічних працівників ЗВО (науковців) (n 1 =53) (з-поміж них 15 аспірантів, 28 викладачів без ступеню, 7 кандидатів наук, 3 доктори наук) та 53 особи, що не займаються науковою діяльністю (n 2 =53). Вік респондентів охоплює межі акмеологічного періоду особистості від 20 до 60 років. Дослідження проводилося на базі Національного університету «Острозька академія», Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцючим і у віці 38-60 років («Поспішай» (М=22,11, SD=2,665)). За допомогою критерію кореляції Спірмена нами було виявлено статистично значимий обернений кореляційний зв'язок між показниками суб'єктивного благополуччя науковців віком 20-37 років з сценарни-
doi:10.31108/1.2020.6.2.1 fatcat:n3bv34s32baezoiruv7x3tr3sa