Adnotacja. W artykule opisano semantyczną klasyfikację niemieckich frazeologizmów na oznaczenie heterostereotypów. W celu przeprowadzenia badania stosowano szereg ogólnych naukowych i specjalnych metod i technik zapewniających uzyskanie odpowiednich wyników. Główną metodą badania jest analiza składowa, która przyczynia się do ustalenia składu struktury jednostki frazeologicznej i zestawu sem i semem struktury wartości. Odkryto grupę frazeotematyczną składającą się z trzech pól

more »

... cznych, które są uporządkowane szeregami frazeosemantycznymi. Każda frazeosemantyczny szereg jest reprezentowany przez jednostki frazeologiczne, które mają wspólną dyferencyjną i integralną semy, ale odrębne sememy, przez które są przekazywane pozytywne, negatywne lub neutralne oceny. Wyróżnione szacunkowe składniki wartości frazeologicznej określono jako ideogramy, na podstawie których możliwe jest przeprowadzenie dalszego ideograficznego podziału jednostek frazeologicznych na podstawie analizy struktury komponentu konotacyjnego znaczenia frazeologicznego. Rozważenie struktury znaczenia frazeologicznego przeprowadza się z uwzględnieniem czynników pozalingwalnych odzwierciedlających cechy portretu onomasiologicznego badanych jednostek frazeologicznych. Ustalenie czynników pozalingwalnych, które determinują podstawy i wektory reinterpretacji wyróżnionych cech stereotypowego obrazu, umożliwiło identyfikację składników semantycznych i ich elementów w strukturze całościowej wartości jednostek frazeologicznych. Abstract. The article describes the semantic classification of German phraseology to denote heterostereotypes. A number of general scientific and special methods and techniques are used to conduct the investigation, which ensure the receipt of relevant results. The main method of research is the component analysis which promotes establishment of structure of PU and a sema-sememe set of structure of value. A phraseothematic group consisting of three variant-semantic fields, which are structured by phrase-semantic series, is revealed. Each phrase-semantic series is represented by PUs that have a common differential and integral semas, but different sememes, which translates positive, negative or neutral evaluations. The selected evaluative components of phraseological meaning are considered as ideograms, on the basis of which it is possible to carry out further ideographic division of PU on the basis of the analysis of the structure of the connotative component of phraseological meaning. Consideration of the structure of phraseological meaning is carried out taking into account extralingual factors that reflect the features of the onomasiological portrait of the studied PU. The establishment of extralingual factors that determine the bases and vectors of rethinking the isolated features of the stereotyped image made it possible to identify semantic components and their elements in the structure of the integral meaning of the PU. Анотація. У статті описано семантичну класифікацію німецьких фразеологізмів на позначення гетеростереотипів. Для проведення розвідки залучено низку загальнонаукових та спеціальних методів і прийомів, які забезпечують отримання релевантних результатів. Основним прийомом дослідження є компонентний аналіз, який сприяє встановленню складу структури ФО і семно-семемного набору структури значення. Виявлено фразеотематичну групу, яка складається із трьох варіантно-семантичних полів, які структуровані фразеосемантичними рядами. Кожен фразеосемантичний ряд репрезентовано ФО, що мають спільну диференційну та інтегральну семи, але відмінні семеми, через що транслюється позитивна, негативна чи нейтральна оцінки. Виокремлені оцінні складники фразеологічного значення розглядаємо як ідеограми, на основі яких можливо проводити подальше ідеографічне членування ФО на підставі аналізу структури конотативного компонента фразеологічного значення. Розгляд структури фразеологічного значення проводиться з урахуванням екстралінгвальних чинників, які відображають ознаки ономасіологічного портрета досліджуваних ФО. Встановлення позалінгвальних чинників, які визначають підстави і вектори переосмислення виокремлених ознак стереотипізованого образу, уможливило виявлення семантичних компонентів та їх елементів у структурі цілісного значення ФО. Ключові слова: гетеростереотип, фразеологічна одиниця, фразеологічне значення, сема, семема, ознаки образа, внутрішня форма, оцінка. Вступ. Сучасні лінгвістичні розвідки, які проводяться в межах антропоцентричного підходу до вивчення шляхів виникнення, функціонування, причин трансформацій семантики мовних знаків, спрямовані на виявлення взаємодії мови і мислення, способів відображення результатів пізнання людини в семантиці одиниць мови. Тому модерні дослідження в царині фразеології скеровані на студіювання фразеосистеми як єдиного цілого, що відображає: взаємозв'язок мовного з позамовним у структурі фразеологічного значення (далі -ФЗ), структурно-семантичні характеристики ускладнених мовних знаків (далі -УМЗ), їхні парадигматичні відношення, прагматичний аспект тощо. Особлива увага приділяється ідеографічній систематизації фразеологічного фонду національної мови на основі семантики мовних знаків. На думку дослідників (М.Ф. Алефіренко, Ж.Д. Казімагомедова, І.Є. Колесникова, Ж. Краснобаєва-Чорна, Є.С. Осіпова, І. Патен, Ю.Ф. Проадід, П.О. Редін, В.М. Телія та інші), ідеографічна класифікація уможливлює вивчення способів формування та віддзеркалення у мові фразеологічної картини світу, яку розуміють як образну систему, відтворену усталеними виразами/реченнями, сформовану під впливом мовних і позамовних чинників, які відображають національно-культурне світобачення, світосприйняття (Патен, 2015: 164). Ідеографічна класифікація здійснює тематичний розподіл фразеологічних одиниць (далі -ФО) і ґрунтується на вивченні принципів номінації, добору мовних знаків для вербалізації результатів людського мислення. На думку В.Д. Ужченка, ідеографічна систематизація сприяє ономасіологічному впорядкуванню ФО (Ужченко, 2005). Укладання ономасіологічного портрету ФО розкриває сутність національного менталітету, особливості мислення, пояснює правила і норми поведінки, реакцію на зовнішні подразники. Система ономасіологічних портретів ФО дасть можливість сформувати бачення і розуміння фрагментів цілісної НКС мовців. З огляду на матеріал нашого дослідження -німецькі ФО на позначення гетеростереотипів -вивчення питання ідеографічної класифікації УМЗ вважаємо актуальним, оскільки подібна розвідка проводиться вперше, і результати роботи матимуть практичну цінність для ефективної міжкультурної комунікації. Основна частина. Вивчення ФО на основі їх семантичної/тематико-ідеографічної класифікації належить до проблемних питань у сучасному мовознавстві, які активно розробляються. Класифікації такого типу розкривають характер і сутність ФО як одиниць мови, поштовхом до утворення яких є позамовні чинники, що й відбивається у внутрішній формі ФО. Крім того, ідеографічна класифікація виявляє відношення між ФО у фразеосистемі будь-якої національної мови (синоніми, антоніми, варіанти). Результати ідеографічного впорядкування ФО сприяють укладанню словників, які представляють цінність для практичного використання мовних знаків. Засади систематизації ФО за тематичним принципом в українському мовознавстві розробляли М.Ф. Алефіренко, Н.Ф. Грозян, І.Є. Колесникова, Ж. Краснобаєва-Чорна, Ю.Ф. Прадід, В.Д. Ужченко, І.В. Черевко та інші науковці. На матеріалі англійських ФО описано структурно-семантичний, ідеографічний та функційний аспекти соматичних фразеологізмів (Т.В. Тоненчук), на матеріалі української, російської, польської мов представлено параметри ідеографічної характеристики ФО (А. Смерчко), сформульовано основні підходи до розроблення ідеографічної систематизації ФО; описано ФО на позначення відчуття голоду/ситості