Human morals in the retrospective of cognitive-anthropological analysis

Veronika Horielova, University «KROK»
2020 Aktual'ni problemi pravoznavstva  
The article is devoted to the problem of morality, from ancient times to the present. An analysis of historical approaches to understanding morality. It is proved that important in the modern transformation of the conceptual foundations of morality is the man himself, whose cognitive behavior in all ages is based on historical, legal and religious programs, which unite and organize it. Relevant strategies of such programs reflect their separate, inherent only in them, cognitive representations,
more » ... ve representations, which not only reflect moral ideas about reality, but also are able to create a «new reality», distorting the old. Emphasis is placed on the need to consider this problem, due to the need to establish a causal relationship between morality and law. Горєлова В. Мораль людини в ретроспективі когнітивно-антропологічного аналізу Розглянуто проблему моралі, починаючи від давніх часів до сьогодення. Проведено аналіз історичних підходів до розуміння моралі. Доведено, що важливим у сучасній трансформації концептуальних засад моралі постає сама людина, когнітивна поведінка якої завжди будується на історичних, правових та релігійних програмах, які саме її організовують та впорядковують. Відповідні стратегії таких програм відображають свої окремі, властиві лише їм, когнітивні репрезентації, які не лише відображають моральні уявлення про дійсність, а й здатні створювати «нову дійсність», спотворюючи стару. Наголошується на необхідності розгляду цієї проблеми, що зумовлено потребою встановлення причинно-наслідкової взаємозалежності моралі та правових норм. Трансформація моралі відбувається протягом всієї історії людства, відображаючи зміни в праві на кожному етапі розвитку людства, адже формується певне переосмислення моральних цінностей у поєднанні з ідеологічними перетвореннями, що відбуваються в суспільстві. Змінюється і розуміння того, що є моральним. На сьогодні необхідність розгляду цієї проблеми зумовлено потребою встановлення причинно-наслідкової взаємозалежності між мораллю людини та соціальними, правовими та культурними факторами. Наголошено на тому, що в сучасному суспільстві взагалі відсутні гарантії чи раціональні шляхи до моральної згоди в суспільстві, не існує можливостей та способів встановити чітку ієрархію переваг серед моральних вимог. Сучасний стан моралі дослідники визначають як занедбаний. Можна сказати, що настала епоха когнітивного викривлення моралі -тобто поступове та постійне відхилення від моральних устоїв, що виявляється в поведінці і мисленні осіб. Ці збої обумовлені такими причинами: упередженнями, стереотипами, не здатністю аналізувати інформацію, байдужістю. Мораль новітнього часу -це філософсько-правова химера, адже вона починається з рівня особистого вибору поведінки у вільному просторі, межі якого можуть бути встановлені лише правовими нормами. Концептуальні засади моральних законів на сьогодні все більш схильні до появи «моралі десь посередині», «моралі узгодженості» або «нейтральної моралі». Цей феномен народився на терені «правової лояльності» та толерантності, що стало наслідком остаточного розмиву цілісності моральних постулатів, що були сформовані впродовж цілих століть. Ключові слова: мораль, право, моральні уявлення, мораль людини, добро, зло. Горелова В. Мораль человека в ретроспетиве когнитивно-антропологического анализа Статья посвящена рассмотрению проблемы морали, начиная от древних времен до современности. Проводится анализ исторических подходов к пониманию морали. Доказано, что важным в современной трансформации концептуальных основ морали возникает сам человек, когнитивная поведение которой во все века строится на исторических, правовых и религиозных программах, которые именно ее организуют и упорядочивают. Соответствующие стратегии таких программ отражают свои отдельные, присущие только им, когнитивные репрезентации, которые не только отражают нравственные представления о действительности, но и способны создавать «новую действительность», искажая старую. Подчеркивается необходимость
doi:10.35774/app2020.04.020 fatcat:eff6hewwcfahfhfc6ajwu4r5ye