Комплекси озброєння у групових похованнях катакомбної культури міжріччя Дніпра та Дону
Andriy Dubiaha, Донецький національний університет імені Василя Стуса
2019
Історичні і політологічні дослідження
Історичні і політологічні дослідження, 2019, № 2 (65) 5 Студії історичні УДК 902.01 КОМПЛЕКСИ ОЗБРОЄННЯ У ГРУПОВИХ ПОХОВАННЯХ КАТАКОМБНОЇ КУЛЬТУРИ МІЖРІЧЧЯ ДНІПРА ТА ДОНУ Дубяга Андрій Метою статті є аналіз тієї частини поховального реманенту колективних могил катакомбної культурної області міжріччя Дніпра та Дону, що відповідає ареалу розповсюдження Донецько-донської катакомбної культури, яка репрезентує зброю, і виявлення характерних особливостей цих поховань. В основу дослідження покладено
more »
... рівняльний, історико-типологічний і статистичні методи. За результатами дослідження виявлено, що групові поховання з елементами озброєння можна віднести до тих, які демонструють високий соціальний статус похованих. Проте на сьогодні існують труднощі інтерпретації поховального реманенту колективних поховань, адже відсутні критерії, за якими можна з упевненістю віднести той чи інший елемент поховального інвентаря до конкретного кістяка. Також необхідно зважати на те, що основне джерело з дослідження катакомбної культури є поховання, які є дуже символічними та містять багато елементів, що репрезентують уявлення та вірування людей і можуть значно викривляти дійсність. Цей аспект суттєво ускладнює роботу дослідників. Адже предмети, які покладено в поховання, далеко не завжди напряму стосуються професійної діяльності людини, наприклад, зброя в дитячих похованнях не може вказувати на те, що вони були вояками. В такому випадку інтерпретація предметів озброєння повинна бути вкрай обережною, бо, скоріш за все, вона є соціальним маркером. Статистичний аналіз доводить, що більшість парних і групових поховань має середні показники насиченості супровідного інвентаря, що може свідчити про оптимізацію використання поховальних споруд за часів середньої бронзи. Проте групові поховання із загальноприйнятими інсигніями влади (булави, наконечники стріл тощо) є насиченими супровідним поховальним реманентом з перевищенням середньостатистичних показників, що дозволяє, на рівні джерел, припускати високий соціальний статус похованих. Результати дослідження можуть бути використані для подальших соціальних реконструкцій суспільства середньобронзової доби. Ключові слова: катакомбна культура, групові поховання, зброя. Дослідження катакомбних культур середньобронзової доби має низку особливостей, головною з яких є специфічність джерельної бази, репрезентованої здебільшого матеріалами могильників. Відтак особливість полягає в тому, що за браком поселенських і відсутністю письмових джерел дослідникам доводиться робити висновки стосовно різних аспектів історії катакомбної людності, покладаючись переважно на поховальні пам'ятки. Наразі для реконструкції соціального устрою носіїв тих чи інших археологічних культур активно використовуються методи формалізовано-статистичного обчислення окремих ознак поховального ритуалу [16, с. 15], які дозволяють виявити «стандартне» середньостатистичне поховання, а відхилення від нього вважати ознакою певного соціального стату-Історичні і політологічні дослідження, 2019, № 2 (65) 6 су чи рангу. Реконструкції соціального організму катакомбної спільноти переважно ґрунтуються на окремих групах знахідок: побутових речах, виробничому реманенті, зброї. За наявністю згаданих знахідок дослідники роблять припущення стосовно сфери діяльності небіжчика та його прижиттєвого статусу. Також визначальним є власне ритуал і поховальна споруда, яка може підкреслювати соціальний статус людини. Проте варто зазначити, що поховальний інвентар має тлумачитись з великою обережністю, адже обряд поховання здебільшого відбиває вірування носіїв культурних традицій, і поховальний реманент має символічне значення. Поховання -це свідчення одного з обрядів переходу людини зі «світу живих» до «світу мертвих». Кожен перехід -це своєрідна послідовність, що оформлена як система обов'язкових ритуалів [4, 192]. Отже, розуміння сутності ритуалу дозволить здійснити більш-менш надійну реконструкцію окремих складових життя носіїв цієї археологічної культури. Складність інтерпретації поховального реманенту значно зростає, коли йдеться про парні чи групові поховання, адже не завжди легко визначити, кому саме належить той чи інший компонент поховального реманенту. Зацікавленість окресленою тематикою зростає, коли йдеться про поховання зі зброєю, адже неодноразово висувалися гіпотези, що вояки мали високий соціальний статус [15, 313]. Проте групові поховання аж ніяк не можна трактувати як такі, що підкреслюють високий соціальний статус. Саме тому вкрай важливо здійснити аналіз групових поховань зі зброєю, який дозволить виявити семіотичне навантаження цієї категорії джерел. Систематизація, аналіз і публікація доробку багатьох дослідників, які протягом десятиліть минулого століття дозволили накопичити значний масив інформації, наразі видається доволі актуальною справою [10, 247], адже цей корпус джерел потребує ретельної систематизації та ґрунтовного аналізу. На сучасному етапі розвитку археологічної науки, який можна умовно назвати «аналітичним», коли відбувається зсунення акценту з польових досліджень до систематизації накопиченого масиву даних, їхньої інтерпретації та реконструкції прадавніх суспільств, не є винятком і катакомбна культура. Актуальними для розуміння поховального реманенту, зокрема зброї, є дослідження видатного українського археолога С. Н. Братченка, який після ґрунтовного статистичного аналізу ввів у науковий обіг статистичні показники та кореляти знахідок предметів озброєння для катакомбної культури. Особливу значущість ці дослідження мають тому, що відстежено частоту знахідок предметів озброєння за окремими категоріями [1,. Значний внесок у дослідження військової справи та зброярства бронзового віку зробила праця С. Н. Братченка «Лук і стріли доби енеоліту -бронзи півдня Східної Європи», у якій детально проаналізовано наявність цього комплексу озброєння в похованнях, наводяться обґрунтовані припущення щодо їхнього значення у катакомбному суспільстві [2,[71][72]. during the Middle Bronze Age. However, group burials, with generally accepted insignia of power (maces, arrowheads, etc.), are saturated with the accompanying burial mantle, which exceeds the average indicators, which allows, at the level of sources, to assume a high social status of the buried. The results of the study can be used for further social reconstruction of the Middle Bronze Age society.
doi:10.31558/2079-1828.2019.2.1
fatcat:ptnl62yuzvd7fel23sghe7z2xa