Статтю присвячено аналізові політичних суперечок і боротьби міського стану за свої права, привілеї, свободи в період правління династії Ягеллонів. На поч. XVI ст. у боротьбі проти чеської шляхти об'єдналося 32 королівських міста. Основною причиною протистоянь були не лише економічні питання, але й політичні. Значно ускладнювали ситуацію релігійні суперечки. Розкрито п'ять форм протистоянь між вищим і міським станами: 1) боротьба міст проти оповєдників «земських порушників»); 2) регіональні

more »

... кові сутички; 3) захоплення містянам градів і торгів; 4) станова боротьба в Чеському королівстві (з небезпекою відкритих протистоянь); 5) випадкові сутички між містянами і шляхтою, що носили побутовий характер і могли переростати у серйозніші міжстанові протистояння. Простежено чотири етапи протистоянь між королівськими містами і вищим станом: 1) до суперечок щодо «Земського статуту»; 2) період боїв з оповєдниками; 3) час до очолення міського стану князем Бартоломеєм Мінстерберським; 4) до 1520 р., коли йшла боротьба щодо запровадження умов Святовацлавької угоди 1517 р. Міжстанові суперечки могли призвести до децентралізації, громадянської війни та роздробленості Чеського королівства. Досліджено зміст і політичне значення Святовацлавської угоди, що юридично завершила конфлікт між містами та чеською шляхтою. Згідно з нею розширювалося право на здійснення правосуддя власне містами, тоді як юрисдикція земського і придворного судів на містян не розповсюджувалася. Міський стан підтвердив право третього голосу. Серед істориків існують розбіжності щодо значення Святовацлавської угоди. Одні вважають її перемогою міст, інші -вищих станів. Відзначимо, що документ використовувався в чеському судочинстві при вирішенні суперечок між шляхтою і містами аж до другої пол. XVIII ст. Таким чином, Святовацлавська угода доповнила «Земський статут» та заклала основні правила соціально-політичних відносин у Чеському королівстві на етапі формування станово-представницької моделі держаного управління.