AXIOLOGICAL FUNDAMENTALS OF CIVIL CULTURE DEVELOPMENT OF FUTURE PROFESSIONALS: PHILOSOPHY OF POSSIBILITIES

A. S. Nabokova
2020 Perspectives. Socio-political journal  
Набокова Анна Сергіївна аспірант кафедри історії, археології і філософії Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького вул. Гетьманська, 20, Мелітополь, Запорізька область, Україна АКСІОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ГРОМАДЯНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ: ФІЛОСОФІЯ МОЖЛИВОСТЕЙ Актуальність дослідження пов'язана з необхідністю концептуального і методологічного підсилення розвитку громадянської культури здобувачів вищої освіти. Аналіз теоретичного і практичного
more » ... ого і практичного досвіду громадянської освіти й освіти загалом свідчить про значну залежність її успішності та успішності суспільного руху від вдалого використання традиційних цінностей і новітніх ціннісних концептів модернізаційних змін. Але педагогіка сучасної вищої освіти у формуванні громадянської культури майбутніх фахівців не досить використовує методологію та філософсько-аксіологічне осмислення суперечливої і часто амбівалентної інтерпретаційної «палітри» ціннісно-світоглядних орієнтацій молоді як суб'єкту культурно-освітнього простору. Метою статті є визначення та обґрунтування аксіологічного потенціалу філософії у розвитку громадянської культури здобувачів вищої освіти. Методи дослідження представлено комплексом аналітично-теоретичного і герменевтично-феноменологічного характеру (аналітико-синтетичний, рефлексивно-оцінний, методи теоретизації, універсалізації та інші), що уможливили розкриття закономірностей, тенденцій і напрямів аксіологічного підсилення розвитку громадянської культури майбутніх фахівців та формування їхньої ціннісно-смислової свідомості. Комплементарність філософських методів забезпечена систематизацією методологічних підходів для виокремлення авторських ідей та позицій, методами моделювання тезаурусу базових дефініцій. Результати дослідження полягають в обґрунтуванні ролі філософії як методології зміни статусу педагогіки на педагогічну філософію, що якраз відображає філософсько-гуманістичну парадигму сучасної освіти, а саме: визначено суперечності процесу розвитку громадянської культури Homo educandus, виявлено впливові чинники її ціннісного смислотворення та особливості сучасного світорозуміння і ставлення до громадянського зростання; обґрунтовано роль філософії у спрямовуванні педагогічних досліджень на створення «картини» громадянської єдності, яка розгортається навколо значущості норм, правил, ідеалів, цінностей; через аксіологічний вимір становлення особистості експліковано в єдності соціального, громадянського та індивідуально-особистісного; доведено значущість філософської аксіології у включенні в дослідницьке поле педагогіки ціннісно-смислових екзистенціальних феноменів, у розкритті потенціалу культурно-освітнього простору та його ролі в розширенні векторів вибору особистістю індивідуальної культурно-освітньої траєкторії громадянського зростання. Ключові слова: аксіологічний підхід, громадянська компетентність, культурно-освітній простір, міждисциплінарність, педагогічна філософія, світоглядні зміни, ціннісно-смислове ставлення до світу, філософія освіти. Вступ. Зміни, які відбуваються в сучасному світі, активізували пошук нових, життєво важливих механізмів спільного життя людей, заснованого на гармонізації розмаїття цінностей особистостей, націй, народів, країн. Цей факт стає більш значущим для молоді, яка здобуває вищу освіту і, будучи значно «мобільною» у сприйнятті новітніх змін і весь час перебуваючи у багатокультурному освітньому просторі, не завжди готова і здатна інтерпретувати ій оцінювати ціннісне розмаїття. Майбутній фахівець, як зазначено у Національній рамці кваліфікацій для третього рівня вищої освіти України, має бути здатним «...розв'язувати комплексні проблеми в галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності, що передбачає глибоке переосмислення наявних та створення нових цілісних знань та/або професійної практики» [1]. І хоча безпосередньо та «буквально» цей документ не націлює на аксіологізацію освіти, проте, на усіх рівнях вищої освіти передбачено «...переосмислення, розв'язання, вирі-
doi:10.24195/spj1561-1264.2020.1.11 fatcat:wz4isjbvincm5bq624fhpmdkpy