LINGUOCULTURAL ASPECT OF PERIPHRASES IN THE ARTISTIC LANGUAGE OF D. KREMEN

V. М. Badenkova, I. Н. Rodionova
2021 Scientific notes of V I Vernadsky Taurida National University Series Philology Journalism  
Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського Родіонова І. Г. Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ ПЕРИФРАЗ У ХУДОЖНЬОМУ МОВОСВІТІ Д. КРЕМЕНЯ Статтю присвячено аналізу перифрастичних найменувань, які виявлені в поетичних текстах Д. Кременя, та в семантико-стилістичній природі яких виразно відчувається лінгвокультурний складник. Установлено мотивацію виникнення перифразів, розкрито їх смислове навантаження. З'ясовано,
more » ... таження. З'ясовано, що сьогодні в науковій літературі немає однозначного розуміння цих вторинних найменувань щодо визначення їхньої лінгвістичної природи та стильової специфіки. У статті акцентовано взаємозв'язок мови та культури: найактивніше утворюються перифрази, що є актуальними та важливими для носіїв мови, лінгвокультурологічно марковані перифрази можуть мати у своїй основі алюзію на якийсь важливий для даної культури факт. Виділено й охарактеризовано в лінгвокультурологічному аспекті такі групи перифрастичних найменувань у поетичних текстах Д. Кременя, як топонімічні перифразові одиниці та перифразипозначення осіб (зокрема, митців культури, політичних діячів). Здійснений аналіз виокремлених одиниць свідчить, що вербальними формулами експліковано концептуальну для українців бінарну опозицію «свій/чужий». Поряд із позитивно забарвленими вторинними номінуваннями (типу Матвієнко Ніна -янгол земний) зафіксовано негативно конотовані перифрастичні вирази (типу Полтава -вікторія царських полків). Спостереження за використанням перифраз у лінгвокультурологічному аспекті в мовосвіті Д. Кременя дозволяє виокремити загальномовні (узуальні) та індивідуально-авторські (оказіональні) перифрази. Перифразові найменування першої групи не потребують певного роз'яснення, ідентифікуються з денотатом, уявленням про загальноукраїнський контекст, передбачають спільні знання автора та читача. Оказіональні перифрастичні звороти інтерпретуються за допомогою авторського контексту, є засобом оцінки, носієм експресії та виразності. Указано, що перифрази мають різний ступінь образності, ґрунтуються на метафорі, метонімії, синекдосі чи гіперболі, детермінують світоглядні пріоритети письменника, що формуються у взаємодії загальнонародного та індивідуального. Такі вислови не просто допомагають автору сформулювати позицію нового часу, а й представити її як культурну цінність сучасного суспільства. Ключові слова: перифраз, перифразове найменування, лінгвокультурологічна маркованість, вторинна номінація, мовотворчість Д. Кременя. Постановка проблеми. Сучасна лінгвістика перебуває на перетині дослідницьких напрямів, увага яких прикута насамперед до людини як етнічного або соціального носія мови. До цих напрямів належить, зокрема, лінгвокультурологія. Лінгвокультурологічний бум стався в кінці ХХ століття, коли проблеми взаємозв'язку мови і культури стали одними з найбільш актуальних у мовознавстві. Джерелом культурологічної маркованості мовних одиниць служить сама реальна дійсність, тісно пов'язана з певним національнокультурним ареалом, під яким розуміється сфера дії даної культури. Е. Сепір, простежуючи зв'язок мови та культури, зауважив, що «культура -це те, що робить і думає певне суспільство, а мова -це те, як воно думає» [11, с. 193]. Том 32 (71) № 2 Ч. 1 2021
doi:10.32838/2710-4656/2021.2-1/01 fatcat:bvlbj3kd3rdfhoiibm3ydugbc4