У статті висвітлено роль семантики персональності у вираженні ідейно-художнього змісту поетичних творів Василя Симоненка. Встановлено її участь у творенні комунікативної та змістової цілісності поезій, багатьом з яких властива певна персональна тональність або виразна домінанта. Динаміка персональності тісно пов'язана з архітектонікою ліричного тексту. Зміна особових значень нерідко слугує засобом структурування поезії, акцентування важливої думки, розгортання сюжету тощо.