Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація, управління освіти вул. Якуба Колоса, 6-А, м. Київ, Україна Кардинальні соціокультурні трансформації сьогодення виявляються в глибинних перетвореннях економічного, політичного й соціального життя суспільства, зумовлюючи знецінення тих світоглядних та аксіологічних констант, які тривалий час визначали життя європейської спільноти. Усе, що нещодавно вважалося не тільки нормою, а й своєрідним ідеалом, кінцевою метою, яка характеризувала

more »

... я суспільства й кожної окремої людини, утрачає свою пояснювальну силу, перетворюючись на ілюзію, що поневолює людину, позбавляючи її права на власне життя й свободу, що особливо чітко виявляється в неспроможності сучасної системи освіти задовольнити соціокультурні запити суспільства й відповідати вимогам часу. У статті досліджується проблема особистості у парадигмі модерну. Було з'ясовано, що не беручи до уваги, що в сучасному інтелектуальному світі тривають дискусії щодо спроб переглянути зміст певних модерних концептів, а також необхідність їх спростувати, все ж таки вони і надалі залишаються необхідним елементом соціокультурного буття та суспільного світогляду. Такий напрям є зумовлений певними розчаруваннями, які принесла мультикультурність та глобалізація, у зв'язку із чим суспільний світогляд скоріше звертається до конструктивів та цінностей, які є сформованими парадигмою модерну. Незважаючи на актуальність і цілковиту очевидність культурологічної проблеми, в дійсності вона поєднує в собі два принципово різних, суперечливих, з точки зору формальної логіки, чинники: культурогенетичний, який знаходить свій прояв у будь-якому культурному феномені, що не пов'язаний із просторово-часовим контекстом, та історико-культурним, зумовлений соціокультурними реаліями певної історичної епохи. Було сформовано висновок, що постмодерна філософія не була спроможною спростувати ключовий для модерної парадигми концепт «особистість», який розповсюджений у даний час в інтелектуальному дискурсі і в першу чергу у філософії. Особистість може бути охарактеризована як вільний, політичний соціальний суб'єкт, у якого рівень самоопитування обмежується лише таки питанням, як «Де Я можу застосувати свої навички?». Ключові слова: особистість, постмодерн, «я», ідеал, індивід, людина, суспільство. Постановка проблеми. Не беручи до уваги, що в сучасному інтелектуальному світі тривають дискусії щодо спроб переглянути зміст певних модерних концептів, а також необхідність їх спростувати, все ж таки вони і надалі залишаються необхідним елементом соціокультурного буття та суспільного світогляду. Такий напрям зумовлений певними розчаруваннями, які принесла мультикультурність та глобалізація, у зв'язку із чим суспільний світогляд скоріше звертається до конструктивів та цінностей, які сформовані парадигмою модерну. І в цьому контексті варто згадати і про концепт особистості, який уже два останніх століття є ідеалом, до якого прагне кожна людина. Аналіз останніх досліджень та публікацій вказує, що концепт особистості неодноразово був предметом для наукових досліджень. І тому варто згадати про праці таких науковців, як: М. Михайличенка [7], О. Маховикова [17], О. Леонтьєва [15], Л. Карсавіна [10], Вісник Львівського університету. Серія філос.-політолог. студії. 2020. Випуск 33 О. Сукенніков the life of society and each individual, loses its explanatory power, turning into an illusion that enslaves man, depriving him of his right to life and freedom, especially clearly manifested in the inability of the modern education system to meet the socio-cultural needs of society and meet the demands of the time. The article examines the problem of personality in the paradigm of modernism. It was found that despite the fact that in the modern intellectual world there are ongoing attempts to reconsider the content of certain modern concepts, as well as the need to refute them, they still remain a necessary element of socio-cultural life and social worldview. This trend is largely due to certain frustrations brought about by multiculturalism and globalization, so that the public worldview tends to turn to the constructs and values that are shaped by the paradigm of modernism. Despite the urgency and obviousness of the culturological problem, in reality it combines two fundamentally different, contradictory, in terms of formal logic, factors: culturogenetic, which finds its expression in any cultural phenomenon that is not related to spatial temporal context and historical and cultural, due to the socio-cultural realities of a particular historical epoch. It was concluded that postmodern philosophy was not able to refute the key concept of personality for the modern paradigm, which is now prevalent in intellectual discourse and primarily in philosophy. An individual can be described as a free, political social subject whose level of self-examination is limited to questions such as "Where can I apply my skills?".