У статті розглянуто соціальне відторгнення як прикметний феномен сучасного світу, здійснено його концептуалізацію у різних сферах соціальної буттєвості – економічній, моральній, правовій, політичній. Доведено, що в епоху глобального світового розвитку, в умовах цифровизації праці й суспільного життя загалом, поширення новітніх інформаційно-комунікаційних технологій докорінно трансформується індивідуальне й суспільне буття, змінюється характер зв'язку і взаємодії між людьми і соціальними

more »

... іями. Відтак ускладнюється процес інкорпорування індивідів у нову соціальну реальність і, як наслідок, зростає соціальне відторгнення, виключення окремих осіб або цілих груп населення зі звичних для них соціальних зв'язків, практик та способу життя. Проаналізовано причини і форми прояву соціального відторгнення, вплив на його соціальної політики, функціонування соціальних інтересів, соціальної відповідальності, соціальної напруженості, громадянської депривації, способу і стилів життя. Аргументовано, що соціальне відторгнення в його різних формах (від власності, влади, освіти, інших людей) загрожує повноцінному існуванню людини в суспільстві, обмежує її можливості в розвитку своїх здібностей, задоволенні насущних потреб, реалізації життєвих інтересів і домагань. Охарактеризовано основні причини та особливості наявності в Україні соціально відторгнутих людей і груп, які стикаються з перешкодами на шляху до повноцінного життя та високого рівня людського розвитку. Визначено соціально відторгнуті групи населення та запропоновано певні рекомендації щодо розроблення державної політики для подолання бар'єрів на шляху до соціального залучення всіх верств населення. Обґрунтовано необхідність здійсненнякомплексних підходів та взаємоузгоджених заходів у різних сферах, орієнтованих на розв'язання проблем соціального відторгнення одночасно в економічному, соціальному та політичному напрямах.