Пропорційна виборча система з відкритими списками: аналіз на прикладі результатів виборів до Черкаської міської ради

О. О. Дем'яненко, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
2021 Political life  
На основі аналізу виборчої системи, що застосовувалася на місцевих виборах у громадах з чисельністю виборців понад 10 тисяч на прикладі результатів виборів до Черкаської міської ради виокремлено основні наслідки застосування нового виборчого законодавства при формуванні депутатського корпусу: пропорційна система з відкритими списками не практиці не передбачила значного впливу виборців на формування місцевої ради внаслідок закріплення гарантованого мандату, застосування додаткового
more » ... ового кваліфікаційного бар'єру, а також розподілу мандатів в єдиному виборчому списку без урахування преференцій виборців. Наслідком стало те, що більшість депутатів міської ради отримали мандати за єдиним партійним списком і не були обрані в округах; прохідне місце в єдиному партійному списку забезпечило мандат кандидатам у депутати, які отримали мінімальну підтримку виборців; гендерна квота в територіальному та єдиному виборчому списку посприяла збільшенню кількості жінок у Черкаській міській раді. Мета статті -проаналізувати пропорційну виборчу систему з відкритими списками на прикладі виборів до Черкаської міської ради. Відповідно до мети, авторкою було проаналізовано питання формування територіальних виборчих округів, списки політичних партій, що взяли участь у виборах депутатів Черкаської міської ради та подолали 5%-й загороджувальний бар'єр, а також офіційні результати виборів депутатів Черкаської міської ради в територіальних виборчих округах та вцілому по місту, розміщені на сайті Центральної виборчої комісії. На основі норм Виборчого кодексу, що регулюють питання встановлення результатів голосування та розподілу депутатських мандатів, визначено два типи кандидатів -новообраних депутатів Черкаської міської ради: ті, хто отримав мандат завдяки підтримці виборців; ті, хто отримав мандат завдяки місцю в першій п'ятірці єдиного списку політичної партії. Також виокремлено тих кандидатів, хто не отримав мандат, проте здобув значну електоральну підтримку. Ключові слова: виборча квота, гендерна квота, політична партія, кандидат у депутати. Вибори в Україні є основною формою народного волевиявлення, способом безпосереднього здійснення влади Українським народом [1]. Саме через виборність втілюється ідея народного суверенітету і представництва всіх соціальних груп в системі влади. У експертному середовищі тривалий час велася дискусія щодо кодифікації українського виборчого законодавства. За її результатами 19 грудня 2019 року Верховною Радою України було прийнято Виборчий кодекс України. Проте, вже 16 липня 2020 року у його текст було внесено значну кількість змін -у понад 200 статей з 289 (законопроект 3485). 21 липня цей закон було підписано Президентом і опубліковано у «Голосі України» 22 липня 2020 року. У наукових колах політологи, соціологи, юристи продовжували дискусії щодо термінології, участі політичних партій у виборах депутатів всіх рівнів тощо. Проте «турбулентність» у затвердженні нового виборчого законодавства далася взнаки вже на перших етапах його реалізації. І хоча міжнародні стандарти забороняють вносити зміни до норм виборчого законодавства за рік до проведення самих виборів, проте колізії доводилося усувати вже в ході виборчої кампанії. Одним із типів виборів, відповідно до ст. 3 Виборчого кодексу України, є місцеві вибори: а) вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим; б) вибори депутатів сільської, селищної, міської ради; в) вибори сільського, селищного, міського голови; г) вибори депутатів районної ради; 1
doi:10.31558/2519-2949.2021.1.2 fatcat:fhehj5ij2rhljgi4dj3t3uy4z4