Періодичні видання виходять через певні проміжки часу, має заздалегідь визначену постійну щорічну кількість і назву нумерованих чи датованих, однотипово оформлених випусків, які не повторюються за змістом, мають однакову назву. Особливо цікаві для істориків, зокрема краєзнавців, регіональні видання. Такі видання містять низку різноманітної інформації. Мета статті – проаналізувати історичні етапи розвитку видання Переяславщини упродовж майже столітньої історії, окреслити вихід видання за всіма

more »

... звами, що змінювалася шість разів, зроблено загальний огляд газет за довідковою літературою та примірниками газет. У статтідля вивчення історії та розвитку видань Переяславщини упродовж ХХ – початку ХХІ ст. використано як основні метод спостереження та описовий метод. На різних етапах дослідження послуговувалися методом функціонального аналізу для визначення тематичного навантаження періодичних видань. У процесі дослідження застосовано такі методи: метод аналізу та синтезу – на етапі членування текстів періодичного видання Переяславщини та групування їх за певними ознаками; метод квантитативного аналізу – задля визначення частотності використання рубрик і їх різноманітних форм в на газетних полосах. Загалом за час свого існування газета мала шість назв: 1925–1930 – «Змичка»; 1930–1941 – «Колективіст Переяславщини»; 1943–1951 – «Прапор Переяслава-Хмельницького»; 1951–1963 – «Зоря комунізму»; 1963–1991 – «Комуністична праця»; з 1991 – «Вісник Переяславщини». Зроблено висновок, що газета «Вісник Переяславщини» упродовж всієї майже сторічної історії є достовірним джерелом для вивчення суспільно-політичного устрою, тематики, поліграфічної та правописної сфер, історичних постатей Переяславщини та тих осіб, що відвідували район. Ми ж в авторській перспективі бачимо періодику Переяславщини як джерело історії української археології і не тільки.