І. С. Бродецький Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ Клінічно-ґенетичний і міжґенетичний кореляційний аналіз (за експресією мікроРНК-34 а) у хворих із плеоморфними аденомами слинних залоз Вступ. Плеоморфна аденома -найбільш поширена пухлина слинних залоз (60,0-90,0 % усіх доброякісних пухлин слинних залоз) [2]. Вона має типові клінічні ознаки, а тому її діаґностика не становить проблеми для сучасного лікаря. Попри це, помилки в діаґностиці цієї пухлини (відсутність

more »

... збігу клінічного та патогістолоґічного діаґнозів) трапляються часто (до 41,8 % випадків) [5]. Тому більшість науковців і лікарів-практиків звертаються до більш сучасних методів діаґностики пухлин -імуногістохімічних та ґенетичних. Імуногістохімічне дослідження плеоморфних аденом слинних залоз -досить поширений метод. Існує багато різноманітних проґностичних маркерів плеоморфної аденоми: етіолоґічні -ґен плеоморфної аденоми № 1 (ПЛАҐ 1), вірусні -вірус папіломи людини (ВПЛ) та М. А. Епштейна -І. Барр вірус (ЕБВ), гормональні -естроґени, проґестерон тощо [4]. Сучасний напрям у ґенетичному дослідженні пухлин передбачає вивчення ролі молекул мікроРНК (miR). МікроРНК -малі некодуючі РНК, які складаються з 21-23 нуклеотидів. Відомо близько 2588 мі-кроРНК, які реґулюють такі біолоґічні процеси, як контроль клітинного циклу [6], апоптоз [10], метаболізм [3], розвиток і диференціація клітин [8]. Водночас вони здатні впливати на виникнення різноманітних хвороб -невродеґенеративні [9] та метаболічні розлади [12], рак [11]. МікроРНК відповідають за посттранскрипційну експресію ґенів і поділяються на дві ґрупи -проапоптозні (miR15a, miR-16-1