АНІМАЛІСТИЧНА ПРОБЛЕМАТИКА ПОВІСТЕЙ ДЖЕКА ЛОНДОНА

Леонід Козубенко
2021 DÉBATS SCIENTIFIQUES ET ORIENTATIONS PROSPECTIVES DU DÉVELOPPEMENT SCIENTIFIQUE VOLUME4   unpublished
Козубенко Леонід Миколайович канд. пед. наук, доцент, доцент кафедри української і зарубіжної літератури та методики навчання ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» УКРАЇНА Як феномен суспільної свідомості, предмет філософських суперечок і літературної творчості анімалізм заявляє про себе на рубежі XIX -XX ст. Немов би раптово, анімалістична розповідь на рубежі XIX -XX ст. переживає злет популярності, і більше того -стає предметом полеміки між
more » ... метом полеміки між провідними натуралістами і літераторами з приводу принципів зображення тварин. Відмінною рисою анімалістичного оповідання (animal story) є те, що воно відкриває читачеві новий погляд на дику природу. Вона описується в ньому з точки зору дикої тварини, пристосованої для виживання в природному середовищі. При цьому персонажі-тварини зображуються як самобутні характери, вільні від антропоморфізму і суб'єктивності людських оцінок та інтерпретацій. Об'єднуючи в собі науковість і художність, анімалістична розповідь несе в собі потужний імпульс, що пробуджує інтерес, співчуття, повагу і любов до світу природи і його мешканців. Тварина поєднує в собі і матеріальне і духовне начала: є живою істотою, осередком думок і понять. Так, жанр анімалістичного оповідання вчив по-новому аналізувати природу диких тварин, що живуть незалежно від людини і мають право жити власним життям, але в той же час здатних розділити багато наших бажань і пристрастей. Одним із яскравих представників анімалістичного жанру у світовій літературі є Джек Лондон. Одним з його кращих творінь вважається повість «Поклик предків», яка стала яскравим зразком твору з анімалістичною проблематикою. В ній неквапливість і ґрунтовність розповіді поєднуються з лаконізмом. Для Дж. Лондона характерна коротка, інтонаційно врівноважена фраза з помірним ритмічним диханням. Письменник концентрує увагу на незначних деталях, які найбільш гостро впливають на характери персонажів. У повісті досить багато дійових осіб, людей найрізноманітніших характерів. Лондон малює їх побіжно, вони пам'ятні нам не самі по собі, а по їх ставленню до «героя» повісті -собаки Бека: і суддя Міллер, у якого Бек вів життя пересиченого аристократа, і підручний садівника Мануель який викрав пса, і кур'єр канадського уряду Перро з помічником Франсуа, і горе-золотошукачі Чарльз, Хел і Мерседес -навіжені, чужі Півночі і тому приречені на невдачу. Всі сюжетні лінії, всі художні постаті і картини служать виявленню образу сміливого і розумного пса Бека. Всі попередні оповідання про різних людей і тварин, з якими довелося зустрітися Беку, виробили в ньому і відтінили ті якості його натури, які з несподіваною цілісністю розкрилися в фіналі. Після загибелі Торнтона, до якого Бек сильно прив'язався, він тікає в ліс, підпорядковуючись диким інстинктам -покликом предків. Він приєднується до вовчої зграї і в смертельній сутичці з суперниками завойовує собі право стати її
doi:10.36074/logos-05.02.2021.v4.04 fatcat:wtqa6b4apbgx7ac7j3td7et4ya