Hermeneutic circle and (im)possibility of political correctness: termino logical problem in research of the history of religion

2019 Scientific Yearbook History of Religions in Ukraine  
Герменевтичне коло та (не)можливість політкоректності: термінологічна проблема у дослідженнях з історії релігії Досліджено специфіку використання термінів у наукових працях з історії релігії. Визначено, що низка понять імпліцитно наповнені сенсами, які є досить дражливими для представників певних релігійних груп, і при цьому не можуть бути перевірені в рамках світської науки. Висвітлюється зв'язок використання термінів у дослідженнях присвячених історії релігії з проблемою герменевтичного кола.
more » ... рменевтичного кола. Зроблено наголос на необхідності уникнення еквівокації при використанні багатозначних термінів, проведення чіткої межі між світською та конфесійно-спрямованою наукою, опису досліджуваних явищ одразу з кількох дослідницьких перспектив (що передбачає і застосування різного категоріального апарату). Показано сенс постійної рефлексії дослідника стосовно впливу застосовуваної ним термінології на фокус та результати його дослідження. Ключові слова: історія релігії, історіографія, наукознавство, термінологія, герменевтичне коло, політкоректність Науковий щорічник "Історія релігій в Україні". 2019. Вип. 29. ISSN 2523-4234 Nauk. schorich. Ist. relig. v Ukraini, 2019, Vyp. 29 2) як науковий конструкт. Наприклад, використовуючи термін "держава" стосовно Давнього Єгипту, ми характеризуємо минуле через невластиві йому поняття. Проте повністю відійти від такого використання термінів ми не можемо, адже у протилежному випадку стають неможливими порівняння, систематизація "хаосу одиничного", розуміння місця спостережуваних явищ та їхніх взаємозв'язків у загальній "науковій картині світу". Про недостатність та, навіть, принципову неможливість самого лише відтворення в історичній праці термінології минулого писав М. Блок [1, с. 90]. Варто наголосити, що історик, визначаючи об'єкт свого дослідження, завжди у тій чи іншій мірі конструює його. Саме з цим пов'язана низка дуже політизованих суперечок стосовно тяглостей в історії багатьох суспільних утворень (достатньо згадати україно-російські суперечки стосовно києво-руської спадщини) [5] [6] [7] . Проте у дослідженнях з історії релігії ця проблема стоїть особливо гостро, адже образ релігійної спільноти в уявленнях її представників, як правило, є засадничим, таким, що має онтологічний характер. При цьому, одні й ті самі історичні суб'єкти можуть розглядатися різними сучасними релігійними групами як частини лише їхньої історичної традиції, однак тяглість історії інших релігійних груп з цими суб'єктами принципово заперечується. В результаті, виникає проблема змістового наповнення тих понять, що використовує історик релігії. Дуже характерним прикладом у цьому сенсі є термін "християнство". Слід зазначити, що питання про те, які саме релігійні групи ми об'єднуємо цим терміном, є досить спірним. Зокрема, чи відносити до християнства ті групи, що з погляду пануючої конфесії були єретиками? Питання стосується не лише гностицизму, але й блищих до християнської ортодоксії вчень, зокрема, аріанства. Афанасій Великий, наприклад, не вважав, що аріан слід вважати християнами: "І одна з цих єресей, а саме остання, що явилася нині предтечею антихриста та називається аріанською... знову намагається увійти до райського саду Церкви, щоб, удаючи себе вірною християнству (так як ніщо не має в ній твердої основи) і правдоподібністю своїх лжемудрувань спокусити деяких, змусивши тим мудрувати супротивне Христу... Ті, що називають аріан християнами, знаходяться у великій та крайній помилці" [8, с. 156-157]. Серед релігієзнавців точаться дискусії з приводу того, чи вважати єговізм християнством. Звісно, самі єговісти та їхні критики з інших конфесій не залишаються осторонь цих дискусій. Супротивники єговізму, заперечуючи його приналежність до християнства, вказують на невизнання свідками Єгови Святої Трійці, Божественності Ісуса Христа. Самі ж єговісти називають себе християнами, зазначаючи, що саме Ісуса Христа вважають Спасителем, моляться та охрещуються в Його ім'я [9] . Тож у якому сенсі історику варто використовувати термін "християнство"? Відповідь на зазначене питання багато в чому залежатиме від вирішення більш загальної проблеми впливу релігійних (так само, як і антирелігійних) уявлень іс-
doi:10.33294/2523-4234-2019-29-1-3-17 fatcat:hgwqecpeqbhyncwtefc2krymqi