ВСТУП Лейоміома (ЛМ) та аденоміоз матки (АМ), а особливо їх поєднання в жінок фертильного віку -важлива репродуктивна проблема, пов'язана з безпліддям та невиношуванням вагітності [16, 17, 19, 24]. Також ці захворювання значно погіршують якість життя жінок, які страждають або від болю, або від побічних ефектів лікування [1, [13][14][15] 27] . Все це обумовлено збільшенням останнім часом числа жінок, які, з одного боку, страждають на ці захворювання в молодому віці, а з іншого -планують

more »

... ь після 30-35 років, коли ризик маніфестації вказаної гіперпроліферативної патології матки значно більший [2, 6-8, 22, 23]. Висока частота (55-85%) поєднання ЛМ і АМ, на яку вказують більшість авторів, невипадкова, оскільки патогенез цих захворювань має ідентичні ланки і взаємний стимулюючий вплив на прогрес обох патологічних процесів [3][4] [5] 12]. Органозберігаючі операції в жінок із ЛМ, поєднаною з АМ, підвищують імовірність виношування та народження дитини [25, 26] . Натомість проблема рецидивів захворювання після міомектомії, які протягом наступних п'яти років виникають у 37-50% випадків, вирішена недостатньо: вони розглядаються серед головних чинників репродуктивних невдач після оперативного лікування, різноманітних ускладнень вагітності та пологів [4, 5, 18] . Нами було висунуто робочу гіпотезу, що АМ, завдяки притаманній цьому захворюванню запальній реакції (так само, як і при хірургічній травмі та на етапах її репарації, складовою яких є відомі запальна і проліферативна фаза загоєння рани), може суттєво впливати на стан мітозу і проліферації клітин ЛМ, що провокує рецидив росту пухлини після міомектомії. Визначення молекулярних клітинних чинників проліферації ЛМ та АМ дозволить науково обґрунтувати оптимальні протирецидивні заходи в жінок із поєднаною патологією матки, а також суттєво підвищити ефективність реабілітації репродуктивного здоров'я пацієнток після органозберігаючих операцій з приводу цих патологій. На наш погляд, такий підхід до запланованого дослідження диктується кількома чинниками: