УДК 27-23: 272/273 САННІКОВ СЕРГІЙ, кандидат філософських наук, доктор богослов'я, старший науковий співробітник Центру вивчення релігій Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова САКРАМЕНТАЛЬНІСТЬ БІБЛІЇ В КАТОЛИЦЬКІЙ ТРАДИЦІЇ: ВІД ТРИДЕНТСЬКОГО ДО ДРУГОГО ВАТИКАНСЬКОГО СОБОРУ У центрі статтіпоняття сакрамент (лат. sacramenta), що охоплює собою церковні настанови у вузькому сенсі та Біблію в широкому. Автор намагається з'ясувати механізм формування сакраментального уявлення

more »

... про Біблію на основі діахронного порівняння рішень одних із найважливіших соборів католицького світу -Тридентського та Другого Ватиканського. Основний фокусна зміні розуміння сакральності Біблії в католицизмі від часу Тридентського Собору до наших днів. У своєму дослідженні автор спирається на доктринальні постанови вказаних Соборів. За рішеннями Тридентського Собору Святе Письмо, а саме латинський його переклад -Вульгатубуло віднесено до сфери священного, що визначає недоступність його для простих мирян. Другий Ватиканський Собор змінив ці рішення своїми догматичними конституціями Lumen Gentium ("Про Церкву") та Dei verbum ("Боже cлово"), давши сучасне ставлення католицької церкви до Божого Одкровення, що дає свободу для академічного і практичного вивчення Біблії, змістивши наголос з недоторканності біблійного тексту (Тридентський Собор) на його сакраментальність, що дозволяє читачеві сприймати Боже Слово через призму власної віри. Ці рішення є важливими, на думку автора, для зближення всіх християнських традицій, передусім католицької і протестантської церков. Філософські науки Філософські науки СХІД № 6 (146) листопад-грудень 2016 р. 114 Економічні науки Санников Сергей, кандидат философских наук, доктор богословия, старший научный сотрудник Центра изучения религий Национального педагогического университета им. М. П. Драгоманова САКРАМЕНТАЛЬНОСТЬ БИБЛИИ В КАТОЛИЧЕСКОЙ ТРАДИЦИИ: ОТ ТРИДЕНТСКОГО ДО ВТОРОГО ВАТИКАНСКОГО СОБОРА В центре статьипонятие сакрамент (лат. sacramenta), охватывающее церковные наставления в узком смысле и Библию в широком. Автор пытается выяснить механизм формирования сакраментального представления о Библии на основе диахронного сравнения решений двух важнейших соборов католического мира -Тридентского и Второго Ватиканского. Основной фокусна изменении понимания сакральности Библии в католицизме от времени Тридентского Собора до наших дней. В своем исследовании автор базируется на доктринальных постановлениях указанных Соборов. По решениям Тридентского собора Священное Писание, а именно латинский его перевод -Вульгатуотнесено к сфере священного, что определяет недоступность его для простых мирян. Второй Ватиканский Собор изменил эти решения своими догматическими конституциями Lumen Gentium ("О Церкви") и Dei verbum ("Божье cлово"), сформировал современное отношение католической церкви к Божьему Откровению, что дает свободу для академического и практического изучения Библии, сместив акцент с неприкосновенности библейского текста (Тридентский Собор) на его сакраментальность. Это позволяет читателю воспринимать Слово Божье через призму собственной веры. Такие решения являются важными, по мнению автора, для сближения всех христианских традиций, прежде всего католической и протестантской церквей. The most of Christian traditions embrase the notion of sacrament (Latin: sacramenta). This notion deals with the church directives in a narrow meaning. According to Saint Augustine, the sacrament is a visible action of an invisible grace thus the Church, the Christ, the Bible, being material phenomena where two natures combine (Divine and human), are also considered to be sacraments. Therefore, the author of the article presents the Bible as the most outstanding and the most visible example of a sacrament in a broad meaning. Using the examples of the attitude change to the Bible in the Catholic tradition, the author studies the move from the sacral perception of the text in the decisions made at the Council of Trent to its open sacramental understanding in the documents of the Second Vatican Council and its post-council decisions. Due to the fact that Ukrainian scholars and local clergy theologically poorly interpreted the Bible as a Word of God in the Catholic tradition, the goal of this article is to make a diachronic comparison of the results of the Council of Trent and the Second Vatican Council, which allows to show the change dynamics in the attitude of the Catholic Church to the Bible. The Council of Trent was a reaction of the Catholic Church to the emergence and achievements of the Reformation and its important principle Sola Scriptura. The Council approved two doctrinal documents on the Sacred Scripture: the first one deals with the Scripture canon and the relations between the Scripture and the Sacred Tradition, and the second one defines which text of the Scripture is to be considered sacred and official and how to interpret this text. The author concludes that the Council limited the Sacred Tradition only with faith and moral issues, meaning spheres of doctrines and piety, and recognized Latin translation of the Bible -Vulgate -to be the only official version to have a sacred meaning and "a sacred book per se". The Bible is admitted to be a closed book, separated from the readers and receivers of the Gospel, which is prohibited for an autonomous interpretation. On the contrary, the Second Vatican Council and its documents (Lumen Gentium -Light of the Nations and Dei verbum -Word of God), in their essence, had a pastoral task, manifested in an attempt of giving a comprehensible overview of the Catholic Church doctrine for the world community. Therefore, the author asserts that the last 400 years of the history of the Catholic doctrine show serious changes in its attempt of contextualization and mark its main peculiarity: reaction to the modern society challenges and needs. The task of the Second Vatican Council was to clarify the nature of the Sacred Scripture, which had to balance the Tradition and a new approach to the Scripture. Based on the analysis of the documents of the mentioned Councils and the commentaries of the authoritative Catholic preachers (Pope Benedict XVI, r. Robert Murray, r. Josef Ratzinger, Scott Hahn), the author concludes that the new approach to the Sacred Scripture essentially points to the open sacral and sacramental character of the Bible. The author emphasizes the modern approach to the sacrality of the Bible not only as to a "sacral book per se", but also in its sacral effect on the reader. The researcher asserts that new changes declared in Dei verbum and Verbum Domini, which emphasize the pastoral effect of the Bible as a way of knowing Jesus Christ, are crucial for the building relations between various Christian movements, especially for the Catholic and Protestant traditions.