Український історичний журнал. -2017. -№4 УДК 323.25:314+31;323.11(477)«Асаткін» В.І.МАрочКо * О.М.АСАТКІН -ВИГАДАНИЙ «ФАЛЬСИФІКАТОР» ПЕРЕПИСУ НАСЕЛЕННЯ 1937 р. Сучасні західні дослідники, з'ясовуючи структурно-функціональну залежність органів статистики CРCР від номенклатурної бюрократії, виокремлюють їх органічний зв'язок із політичною системою. Радянська статистика, на їх переконання, була джерелом інформації, базою для ухвалення рішень, інструментом моделювання соціально-економічної

more »

... ті, засобом посилення пропаґанди, механізмом формування ілюзії про «переваги» соціалізму над капіталізмом, фактором маніпуляції громадською думкою, конструювання сталих ідеологем і ментальних уявлень 1 . Вивчаючи еволюційні форми статистичних управлінь, фахівці відстежують «життєвий шлях людей у професійному та соціальному плані» 2 , тобто висвітлюють роль і місце управлінців, теоретиків, практиків у цифровому відтворенні соціально-економічних подій, явищ, обставин суспільного розвитку. Історія статистичної служби в Україні невід'ємна від долі функціональних посадовців різного номенклатурного рівня. У 1920-х рр. вони працювали в органах ЦСУ УСРР, із 1930 р. -у відповідних підрозділах Держплану УСРР. 4 червня 1932 р., тобто наприкінці першої п'ятирічки, з'явилося Управління народногосподарського обліку при Держплані УСРР (УНГО УСРР), повноваження та функції якого надавали йому особливого статусу. Установа формально мала ознаки самодіяльної, однак підпорядковувалася Центральному управлінню народногосподарського обліку СРСР (ЦУНГО СРСР). Керівників союзного органу статистики 1930-х рр. знали за офіційними статистичними довідниками, редакторами яких вони були, окремими публікаціями у пресі. Їхні прізвища і трагічні долі стали відомими після публікації архівних матеріалів всесоюзного перепису населення 1937 р. наприкінці 1980 -на * Марочко Василь Іванович -доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту історії України НАНУ, відділ історії України 20-30-х рр. XX ст. 1 Блюм А. Бюрократическая анархия: Статистика и власть при Сталине / Пер. с фр. -Москва, 2006. -328 с. 2 Там же. -С.280. Висвітлюються основні етапи партійної й управлінської діяльності начальника статистичного управління УСРР О.Асаткіна. Досліджено його номенклатурну та особисту участь в організації всесоюзного перепису населення 1937 р. на території республіки. На матеріалах архівно-кримінальної справи, протоколів допиту спростовано звинувачення у фальсифікації перепису. Виявлено демографічну статистику, яка засвідчує загальну кількість втрат у роки Голодомору 1932-1933 рр. в УСРР -понад 7 млн осіб. Ключові слова: Асаткін, статистика, демографічна статистика, Голодомор, Управління народногосподарського обліку УСРР (УНГО УСРР). Український історичний журнал. -2017. -№4 130 В.І.Марочко початку 1990-х рр., виявлених істориками, архівістами, демографами 3 , а також архівних документів і відповідних статистично-демографічних таблиць 4 . «Воскресли» матеріали репресованого перепису та прізвища його організаторів: М.Курмана (керівник сектору статистики ЦУНГО СРСР), О.Квіткіна (керівник бюро перепису населення), І.Краваля (начальник ЦУНГО СРСР). Натомість статистики республіканських органів народногосподарського обліку майже не згадуються в опублікованих матеріалах перепису, навіть попри інтенсивні службово-посадові контакти між установами. Визначення «фальсифікатор», винесене в назву статті, не є публіцистичною інтерпретацією. Цей термін належить оперуповноваженому 4-го відділу управління державної безпеки НКВС УРСР М.Хаєту, і адресувався він начальникові УНГО УСРР О.Асаткіну. Його архівно-кримінальна справа зберігається у фондах Галузевого державного архіву Служби безпеки України. Історики, окрім В.Даниленка 5 , її не використовували, а демограф С.Пирожков лише ознайомився зі справою. Сучасна українська репресологія довела наявність політично вмотивованої фабрикації подібних справ, а юридична реабілітація репресованих осіб лише підтвердила незаконність дій сталінських карально-репресивних органів. Науково-історичне спростування ярлика «фальсифікатор» має гуманістичне, статистично-демографічне та музейно-прикладне значення. О.Асаткін і його колеґи реабілітовані, але тривають дискусії довкола перепису 1937 р.: одні визнають достовірність його підсумкових матеріалів, інші -піддають сумніву. Архівно-кримінальна справа начальника УНГО УСРР і його співробітників, особливо протоколи допитів та «зізнання» заарештованих, зафіксували дві загадкові цифри: демографічно прогнозовану (35 млн) і реально зафіксовану переписом 1937 р. загальну кількість населення в УСРР (28,9 млн осіб). Надто висока «ціна питання» для легковажного тлумачення, адже демографічно-статистична різниця стосується жертв Голодомору 1932-1933 рр. в УСРР. Тому партійно-політична та організаційно-номенклатурна діяльність професійного революціонера й управлінця О.Асаткіна набуває особливої актуальності. Дуже важливо встановити його освітньо-професійний рівень, світоглядні вподобання та ідейно-політичні переконання, службово-інституційні повноваження, наявність політичних «ухилів», від чого залежала оцінка соціально-економічної пульсації суспільства. Номенклатурна спроможність і внутрішня готовність до свідомої «фальсифікації» попередніх матеріалів перепису вимагала б від «зловмисника» прихованої внутріпартійної опозиційності, наявності «антипартійних» висловлювань, особистого або групового протесту.