УДК 811.161.2'22/'23:159.964 Т. Ю. Ковалевська, д-р філол. наук, проф., Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, завідувач кафедри української мови НЕЙРОЛІНГВІСТИЧНА МІЛТОН-МОДЕЛЬ У СИСТЕМІ МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ СУГЕСТІЇ З огляду на комплексний підхід до поняття комунікації у статті виокремлено базові складники комунікативної сугестії, до яких уналежнено нейрофізіологічні, психоментальні, загальносеміотичні та власне мовні фактори. У межах останніх розглянуто

more »

... ні методи нейролінгвістичного дослідження мовленнєвого впливу, де акцентовано на науковій релевантності методу Мілтон-модельної ідентифікації, запропонованому у парадигмі НЛП. Акцентовано на синкретичному характері Мілтонмоделі, у якій на ґрунті метамодельних показників систематизовано вербальні й невербальні сугестогени, та на її функційній специфіці, що полягає у здійсненні комунікативного впливу на особистісну / колективну психоструктуру. Встановлено, що застосування зазначених методів уможливлює прогнозовану ініціацію комунікативного впливу. Ключові слова: сугестія, нейролінгвістичне програмування, метамодель, Мілтон-модель, мовленєвий вплив. Дослідники сучасного комунікативного простору наголошують на зростанні його агресивності (див. праці Ф. Бацевича, Р. Берона, Б. Грушина, О. Добровича, В. Корнієнка, Б. Потятинника, Г. Почепцова, Д. Річардсона та ін.), що зокрема виявляється наслідком деструктивного інформаційного впливу, який формує т.зв. «мозаїчнокліпово-міфологічну масовокомунікаційну свідомість» [10]. Дискутуються питання про руйнівний уплив ЗМІ на психічне здоров'я, моральність і світогляд особистості. Проте, на думку вчених, «такі дискусії та заяви найчастіше мають емоційно-розшарований характер, не спираються на правильно зібрані й проаналізовані факти, не використовують сучасних наукових підходів» [1] (пор., наприклад, тлумачення мовленнєвого впливу у «вузькому розумінні» в [12]), що і зумовлює необхідність ретельного аналізу складників і природи комунікативного впливу для ідентифікації його психолінгвістичних та нейрофізіологічних структур з метою коректної побудови відповідних контекстів, з одного боку, й уміння виокремлювати некоректні випадки використання таких комплексів -з іншого. З огляду на те, що «питання комунікаційного впливу на маси у наш час є надзвичайно гострим» [11, с.80], а також на недостатність наявних мовознавчих методів, скерованих на з'ясування й прогнозування сприйняттєвих процесів у межах потенційно впливових дискурсів, пропонуємо звернутися до аналізу методів нейролінгвістичного програмування (НЛП), ефективність та екологічність якого