SCIENTIFIC STUDY OF TIME AS A PROCESS OF MOVEMENT FROM PAST TO FUTURE

Petro Guyvan
2020 Visnyk of the Lviv University  
Полтавський інститут бізнесу закладу вищої освіти «Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая» вул. Сінна, 7, 36039, м. Полтава, Україна Ця стаття присвячена дослідженню наукового поступу у царині вивчення часового руху матерії як постійно триваючого процесу переміщення об'єктивних явищ від минулого до майбутнього. Досліджуються теоретичні наукові напрацювання стосовно властивостей та стану об'єктів, які можуть мати вплив на темпоральні характеристики матерії. Зокрема,
more » ... в роботі зроблений аналіз новітньої теорії, згідно з якою можливий зворотний зв'язок, що полягає у впливові часу як відносно самостійного явища, яке наділене власною енергією, на певні процеси та об'єкти, що існують у природі. Також проведене вивчення сутності часу як сукупності подій, які слідують одна за одною і є взаємодіючим триваючим процесом, спрямованим від минулого до майбутнього через нинішнє. Досліджено останню категорію як точку відліку, від якої ми пізнаємо попередні чи наступні події. З'ясовані погляди науковців щодо тлумачення значення окремих ділянок такого часового ланцюга. В роботі наголошується на взаємопов'язаному характері його елементів. Адже послідовність процесів у часі якраз і забезпечується можливістю впливу нинішньої події на інші, котрі за таких обставин кваліфікуються як майбутні, та можливістю впливу на наявне зараз явище інших подій, що розглядаються як минулі. Саме внаслідок цього зв'язку реальна спрямованість часу від минулого до майбутнього проявляється, зокрема, у накопиченні пам'яті та знань про певні процеси та події, котрі відбулися у попередні періоди. Знаючи зовнішні прояви певного явища в минулий час або зараз, ми можемо розуміти, як вони виявляться у майбутньому. Таким чином, можливе передбачення наступних подій. Водночас тезу про передбачення наступних подій слід розуміти як вплив на них з урахуванням точності та достатності висхідних (нинішніх чи минулих) даних, з яких особа виходить у разі конституювання своїх передбачень. Тобто з можливості передбачення окремих явищ у наступному періоді ще не витікає зумовленість майбутнього. Радше слід його оцінювати як творчі терени, інтелектуальний простір. Адже, на відміну від минулого чи сучасного, котрі вже містять події, що вже відбулися чи відбуваються, майбутнє відкрите для творення. У статті також досліджене питання визначення взаємного порядку слідування категорій «минуле», «теперішнє» і «майбутнє» крізь призму причинної концепції. Ключові слова: темпоральний вплив, послідовність взаємодій, причинний зв'язок.
doi:10.30970/pps.2020.31.2 fatcat:jzij3d6ax5fwhipf5esmheqyj4