У статті досліджено взаємодію української мови з німецькою у процесі їх контактування й особливості функціонування німецьких лексичних запозичень у сфері побуту в сучасній українській мові. Розглянуто головні ознаки процесу адаптації лексичних запозичень із зосередженням уваги на теоретичних проблемах адаптації іншомовних слів та основні види і підвиди входження лексичних запозичень в українську мову, зокрема пряме, змішане запозичення та калькування. Визначено місце лексем, запозичених із

more »

... ької мови, в українській літературній мові. Запозичуватися можуть як цілі слова та вирази, так і окремі їх елементи, наприклад, морфеми, структура, семантика. Слова, запозичені з інших мов, завжди пристосовуються до законів фонетики, граматики, словотвірних моделей і семантичної системи тієї мови, до лексичного складу якої вони ввійшли. Адаптувавшись у мові поширення, запозичення збагачують її мовний арсенал. Німецькі голосні та приголосні звуки у процесі пристосування до фонетичної системи української мови зазнали майже повної субституції. Наголос у словах німецького походження зазвичай зберігається на тому складі, на який він падає у німецькій мові. Процес морфологічної адаптації німецьких запозичень привів у багатьох випадках до зміни їх роду і числа, а іноді і до зміни частини мови. На семантичному рівні німецькі лексеми зі сфери побуту поділено на дві групи: до першої з них входять ті лексичні запозичення, які у мові-рецепторі функціонують у тому семантичному обсязі, що й у мові-джерелі. До другої групи входять слова, які в українській мові набули семантичних зрушень, а саме зменшили чи збільшили кількість значень порівняно з кількістю значень у німецькій мові. Автор дійшов висновку, що німецькі лексичні запозичення у сфері побуту є одним із важливих компонентів лексичного складу української мови. Сьогодні існування мови без запозичень зовсім неможливе, позаяк вони повністю проникли в українську мову і майже непомітні у процесах комунікації; важливим є запозичувати не лише форму, а й звертати увагу на значення, яке запозичення має у вихідній мові, оскільки не завжди в українській мові ті самі лексичні одиниці використовуються в однакових ситуаціях. Ключові слова: запозичення, мова-реципієнт, міжмовні контакти, етапи адаптації, порівняльно-історичне мовознавство.