INFLUENCE OF NON-RADIOGENIC COSMIC HEAT GENERATION IN THE BOWELS OF THE EARTH AND PLANETS ON MUTUAL DISPLACEMENTS OF PLANETARY SHELLS Article 1. The Earth

O.M. Makarenko
2019 Geological Journal  
We considered the influence of supposed planet non-radiogenic energy source of cosmic (galactic) origin on the process of mutual displacements of planetary shells. We found that the convection configuration in the Earth's bowels has simultaneously three variants of topology of convective flows (single-cell, double-cell of open and closed types), a one-time existence of which is conditioned by nonuniform in space and time heating the bowels by an energy source of cosmic origin. Movement of
more » ... during convection leads to mutual nutation of shells relative to the Earth's axis of rotation. Such swings are characteristic of both the outer stone shell and the inner core of the planet. The motions of the shells are probably gravitationally synchronized, and certain resonances exist in these motions. Nutations occur in the certain corridor, which lies in the middle between the superplumes (African and Pacific), which are antipodally located on the equator. The axis, around which the shells are displaced, roughly coincides with the axis of equatorial maximum moment of inertia and passes through superplumes and positive geoidal undulations corresponding to them. Its existence is conditioned by general mantle isostatism, which causes the emergence of heated segments of the stone shell, forming the Earth's figure and the distribution of its rotational moment. Key words: mutual displacements (nutations) of Earth's shells; true motion (drift) of the poles; superplumes; general mantle isostatism; non-radiogenic energy source of the Earth's (planetary) bowels of cosmic origin. Молодший науковий співробітник. Розглянуто вплив передбачуваного внутршньопланетного нерадіогенного джерела енергії космічної (галактичної) природи на процес взаємних зсувів планетних оболонок. Встановлено, що конфігурація конвекції в земних надрах має одночасно три варіанти топології конвективних потоків (однокоміркова, двокоміркова відкритого і закритого типів), одномоментне існування яких обумовлено нерівномірним у просторі і часі нагріванням надр джерелом енергії космічного походження. Переміщення мас у ході конвекції призводять до взаємного похитування оболонок щодо земної осі обертання. Такі коливання властиві як зовнішній кам'яній оболонці, так і внутрішньому ядру планети. Рухи оболонок, ймовірно, гравітаційно синхронізовані, існують певні резонанси у цих рухах. Похитування відбуваються в певному коридорі, який розташовується посередині між антиподально розташованими на екваторі суперплюмами (Африканським і Тихоокеанським). Вісь, навколо якої зміщуються оболонки, приблизно збігається з віссю екваторіального максимального моменту інерції і проходить через суперплюми і відповідні їм позитивні ундуляції геоїда. Її існування зумовлене загальномантійною ізостазією, котра змушує спливати розігріті сегменти кам'яної оболонки, формуючи фігуру Землі і розподіл її обертального моменту. Ключові слова: взаємні зміщення (гойдання) земних оболонок; істинні рухи (дрейф) полюсів; суперплюми; загальномантійна ізостазія; нерадіогенне джерело енергії земних (планетних) надр космічної природи. Рассмотрено влияние предполагаемого внутрипланетного нерадиогенного источника энергии космической (галактической) природы на процесс взаимных смещений планетных оболочек. Установлено, что конфигурация конвекции в земных недрах имеет одновременно три варианта топологии конвективных потоков (одноячеистая, двухъячеистая открытого и закрытого типов), одномоментное существование которых обусловлено неравномерным в пространстве и времени нагревом недр источником энергии космического происхождения. Перемещения масс в ходе конвекции приводят к взаимному покачиванию оболочек относительно земной оси вращения. Такие качания свойственны как внешней каменной оболочке, так и внутреннему ядру планеты. Движения оболочек, вероятно, гравитационно синхронизированы, существуют определенные резонансы в этих движениях. Покачивания происходят в определенном коридоре, который располагается посредине между антиподально расположенными на экваторе суперплюмами (Африканским и Тихоокеанским). Ось, вокруг которой смещаются оболочки, примерно совпадает с осью экваториального максимального момента инерции и проходит через суперплюмы и соответствующие им положительные ундуляции геоида. Ее существование обусловлено общемантийной изостазией, которая заставляет всплывать разогретые сегменты каменной оболочки, формируя фигуру Земли и распределение ее вращательного момента. Ключевые слова: взаимные смещения (качания) земных оболочек; истинные движения (дрейф) полюсов; суперплюмы; общемантийная изостазия; нерадиогенный источник энергии земных (планетных) недр космической природы. Influence of non-radiogenic cosmic heat generation in the bowels of the Earth and planets on mutual displacements of planetary shells. Article 1. The Earth
doi:10.30836/igs.1025-6814.2019.3.177974 fatcat:6cvfm3l52rdsxehw75fbpfq7tu