кандидат наук з державного управління ПЕРСПЕКТИВИ ЗАКОНОДАВЧОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ ФОРМ БЕЗПОСЕРЕДНЬОЇ ДЕМОКРАТІЇ У статті проаналізовано законодавче забезпечення розвитку форм безпосередньої демократії в Україні, досліджено хронологію розвитку законодавчого забезпечення форм прямої демократії в Україні на сучасному етапі, визначено перспективи вирішення проблем нормативно-правового регулювання форм безпосередньої демократії, таких як громадські слухання, місцеві ініціативи, загальні збори,

more »

... ісцевий референдум, органи самоорганізації населення. Зокрема, у статті зазначено, що відсутнє законодавче регулювання місцевих референдумів, а наявні законодавчі ініціативи досі не мають перспективи розвитку. У статті констатується, що інші форми прямої демократії доцільно регулювати локальними нормативно-правовими актами, такими як статути територіальних громад, та відповідними положеннями про місцеві ініціативи, громадські слухання, загальні збори тощо. У статті також проаналізовано потенційні законодавчі ініціативи щодо розвитку форм безпосередньої демократії та визначено основні дискусійні питання щодо шляхів вирішення проблеми розвитку форм прямої демократії: відсутність чіткого організаційно-правового механізму, нівелювання значимістю статутної нормотворчості, у тому числі, в питаннях партисипативної демократії на локальному рівні. У статті акцентується на тому, що в умовах реформи місцевого самоврядування в Україні, затвердженої Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні» № 333-р від 1 квітня 2014 р., особливої актуальності набувають питання ефективного правового регулювання партисипативної демократії в Україні. Зазначається, що саме демократія участі має стати діалогом влади та громадян з усіх важливих питань. Зазначається, що дискусія щодо законодавчого забезпечення форм безпосередньої демократії нині не є завершеною, проте є актуальною. Регулювання форм прямої демократії має бути повноваженням статутів територіальних громад та відповідних положень на місцевому рівні. Проте окремі форми безпосередньої демократії, як-то місцевий референдум, має регулюватись окремим законом. Автор пропонує врегулювати питання імперативності статутів територіальних громад і запровадити механізм контролю за відповідністю статутів територіальних громад нормам Конституції та законів України. Ключові слова: форми безпосередньої демократії, статут територіальної громади, об'єднані територіальні громади, децентралізація, загальні збори громадян, місцеві ініціативи, громадські слухання.