INSIGHT AS STAGE OF ARTISTIC CREATION OF «NEW REALITY» (BASED ON THE STORY BY YEVHEN HUTSALO «DEER AUGUST»)

Ольга Куца, Лариса Куца
2019 The Problems of Contemporary Literary Studies  
ОСЯЯННЯ ЯК етаП ХуДоЖнЬого твореннЯ «новоЇ реалЬності» (на матеріалі оПовіДаннЯ Євгена гуЦала «оленЬ август») Ольга Куца, д. ф. н., професор Лариса Куца, к. ф. н., викладач Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка ORCID ID 0000-0002-6147-2410 ORCID ID 0000-0003-4877-9626 larkutsa@ukr.net У статті запропоновано стереометричний розгляд оповідання Євгена Гуцала крізь призму концепційної парадигматики Григорія В'язовського. Зокрема розглянуто діалогізовану сферу
more » ... діалогізовану сферу художнього буття, яке охоплює творче і заангажоване мислення, кризу приневоленого таланту режисера і осяяння вільної дитячої душі. Позиції малого персонажа проаналізовано як акт його суб'єктивної готовності до майбутньої творчості і одночасно як адекватний спосіб розкриття драматичного світу дорослого митця в умовах 60-х років ХХ століття. Ключові слова: творче мислення, оповідання, талант, уява, фантазія, художня деталь. ISSN 2312-6809. Проблеми сучасного літературознавства. 2019. Вип. 28 © Шляхова Н., 2015 оповідань варті того, щоб їх описати й інтерпретувати...» [10, 71]), то в ньому якраз зображений процес творення, який вирізняється тим, що творчий акт передоручається дитині, схвильованій справжнім мистецтвом. Школяр першого-другого класу конструює «свою власну, або «нову реальність», якусь паралельну дійсність» [11, 22]. Зрозуміло, що у контексті прози 60-х років ХХ століття незвичайність образу оленя августа не була абсолютною. Його треба відносити до «поколіннєвих психологічних образів-канонів», які репрезентують цю прозу як художній естетичний феномен і належать «до метафізичного екзистенціалу «дива»... що має своїм осердям також незвичайне психологічне пережиття чудесного, незвіданого... творячи своєрідний «канон у каноні» [11, 63]. оповідання «олень август» (1965) розкривало засади «справжності» Є. Гуцала і стало певною мірою творчо-мислительним відкриттям письменника. Мить історії (декілька годин ранньовесняного дня одного із післявоєнних років) оживає у пам'яті реального автора, реконструює минулі переживання і рефлексії, що творять хронотоп пам'яті дитинства та ілюструють мислительну асоціативність Є. Гуцала, «охоче фіксуючи улюблений ним стан осяяння» [9, 319]. саме у мить осяяння малий персонаж споглядає досить конкретний образ оленя августа («центральна» асоціація в оповіданні). у подібних образотвореннях Г. в'язовський констатував «центральну асоціацію», що «образно виражає його проблематику, головний конфлікт і так чи інакше вказує на його ідейне спрямування. Часто така асоціація-образ у сконденсованому вигляді стає заголовком твору...» [3, 249]. Звідси стереометричне прочитання оповідання «олень август» крізь призму концепційної парадигми Г. в'язовського таланту/творчості, самопізнання/перевтілення визначає мету й актуальність пропонованої статті. Є. Гуцало зізнавався, що його осягнення внутрішнього світу багатьох персонажів відповідало власній вдачі, виражало його особисті емоції та психіку. недаремно героя твору звуть Женя. але не ім'я постає першим чинником розкриття «прихованого» автобіографізму. найпереконливішим критерієм виявів завуальованого автобіографічного матеріалу є «представлення болісної колізії»: «сам процес письма стає автопсихоаналізом, дає змогу екстеріоризувати травму... навіть у класичних текстах соціалістичного реалізму можна відчитати непомічені автобіографічні чи автопсихологічні сюже-
doi:10.18524/2312-6809.2019.28.165841 fatcat:7ct36fglmbcpjbey2faejfmzoa