КОЗАЦЬКЕ ПРАВО ГЕТЬМАНЩИНИ ЯК ОСОБЛИВИЙ ПОЛІТИКО-ПРАВОВИЙ ФЕНОМЕН
2020
Аннали юридичної історії (The Annals of Legal History)
ВОЛОДИМИР МАКАРЧУК (Львів, Україна) ⃰ ІВАН ТЕРЛЮК (Львів, Україна) ⃰ Постановка проблеми. Навчальна дисципліна «Історія держави і права України» є загальнообов'язковою для вивчення у закладах вищої освіти держави. Навіть побіжний перегляд сторінок будь-якого підручника чи посібника говорить про те, що під «Україною» тут розуміється її географічна територія, а під «правом України» -ті правові норми, які діяли на цій території у тому чи іншому часовому проміжку. У цьому розумінні «правом України»
more »
... виступає й право античних міст-колоній, і «Свод законов Российской империи» і навіть розпорядження німецьких окупаційних властей у 1941-1944 рр. чи «правотворчість» сепаратистських утворень Л/ДНР. Зрозуміло, що в силу переривання або відсутності власної української державності більшість діючих на території України правових норм історично нав'язувалися державамизавойовниками, відтак мало відповідали менталітету місцевого українського населення, його уявленням про «право» і «справедливість». Тобто ситуація тут нагадує відоме російське прислів'я «Без меня меня женили». Натомість у загальному пулі «права України», як його невід'ємна складова виділяється й власне «українське право», тобто створене українською політичною елітою з врахуванням українського менталітету. Безпосередніми творцями норм «українського права» могли виступати й етнічні не-українці, як-от представник онімеченого чеського роду Пилип Орлик чи етнічний єврей Володимир Зеленський, за чиїм підписом, відповідно до результатів всенародного волевиявлення 2019 р., наразі видаються Укази Президента Аннали юридичної історії. 2020. Том 4. Випуск 4 __________________________________________________________________ 70 України. Відтак головними кваліфікаційними ознаками «українського права» вважаємо його самостійність (що не виключає адаптованих запозичень з правової спадщини розвинутих народів) та відповідність правовим ідеалам та уявленням більшої частини місцевого українського населення як політичної нації. Третьою ознакою українського права пропонуємо вважати його прив'язаність до території України. У цьому розумінні «Руська правда» не може формально вважатися «українським правом», а виступає правом Київської Русі, чиї географічні межі охоплювали сучасні російські, білоруські, польські та ін. (для прикладу, Юр'єв -Тарту) території. Мета дослідження. Охарактеризувати процес зародження власне українського права, його первісну (споконвічну) відмінність від права сусідніх держав -польського, московського, османського тощо.
doi:10.38129/ann.yur.ist.2020.4.4.69
fatcat:hyr6edqjjvcj7etrj2rjoyelp4