ОСОБЛИВОСТІ ВИРІШЕННЯСПРАВ ЩОДО ЗАТРИМАННЯ І ПРИМУСОВОГО ВИДВОРЕННЯ ІНОЗЕМЦІВ ТА ОСІБ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА ЗА УЧАСТЮ СЛУЖБОВИХ ОСІБ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Роман ГАВРІК, Артем СІВЕР
2020 Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: юридичні науки  
В даній науковій статті автором розкрито порядок провадження у справах про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства або затримання з цією метою, підстави для задоволення адміністративного позову про це та для відмови у його задоволенні. На підставі проведеного аналізу, автор робить висновок про те, що примусове видворення іноземців та осіб без громадянства є правовим наслідком порушення ними законодавства з прикордонних питань, яке реалізується органами охорони державного кордону
more » ... державного кордону або міграційної служби на підставі судового рішення, яке приймається на основі відповідного адміністративного позову. Як свідчить правова доктрина та судова практика підставами для примусового видворення є: наявність законів, які передбачають адміністративне видворення або вчинення адміністративного проступку, який грубо порушує правопорядок, тобто: невиконання в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення;якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, в тому числі: перебування на території України без правових підстав; спроба незаконного перетинання державного кордону, поза встановленого пункту пропуску, відсутність документів, що дають право на в'їзд в Україну та виїзд з України; відсутність документів, які надають право на виїзд з України; відсутність родичів в Україні; відкритий намір незаконним шляхом потрапити до країни; відсутність коштів для придбання проїзних документів. Умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, що є підставою для затримання особи є:відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації; неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи. Щодо даного питання автором проаналізована судова практика.
doi:10.32453/2.vi4.306 fatcat:2c2r7bbkavglpd4mmwzzwjwl4y