Legal conclusions of the court of cassation: inter praeteritum et futurum

Mykhailo Shumylo
2020 Entrepreneurship, Economy and Law  
Михайло Шумило, докт. юрид. наук, старший науковий співробітник, заступник керівника департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Судуначальник правового управління Касаційного цивільного суду ПРАВОВІ ВИСНОВКИ КАСАЦІЙНОГО СУДУ: INTER PRAETERITUM ET FUTURUM У статті розкривається важливе для сучасного правозастосування питання, а саме юридичної сили правових позицій Верховного Суду України. Після створення Верховного Суду та модернізації процесуального законодавства правові позиції ВСУ
more » ... правові позиції ВСУ зберегли статус джерела права, водночас законодавець наділив Велику Палату ВС правом відступу від них і можливістю сформулювати нові правові висновки. За три роки роботи, наприклад, ВП ВС 73 рази подолала правові позиції ВСУ. У дослідженні здійснено класифікацію правових позицій ВСУ на (1) ті, які зберігають юридичну силу (після їх сприйняття касаційним судом), (2) ті, які втрачають юридичну сулу (подолані ВП ВС), (3) ті, які зберігають обмежену юридичну силу (правові позиції сформульовані під час чинності законодавства, яке сьогодні нечинне). У публікації обстоюється думка, що кожна правова позиція ВСУ потребує оцінки на релевантність за двома критеріями: (1) чи ці відносини подібні (ця позиція є застосовуваною до цього спору); (2) чи ця правова позиція ВСУ є чинною в конкретній ситуації (поширюється (зберігає юридичну силу) на спірні відносини). Обґрунтовується теза, що в разі сприйняття ВС правової позиції ВСУ вона, зокрема, прописується в його постанові, а отже, необхідності в тому, щоб посилатися чи цитувати правові позиції ВСУ в подальших судових рішеннях, потреби немає. Такий підхід опосередковано підтверджується тим, що відступ від правової позиції ВСУ як підстава для передачі на Велику Палату ВС закріплений у перехідних положеннях процесуальних кодексів. Отже, законодавець передбачив тимчасовість правових позицій ВСУ як джерела права, допоки новий ВС не сформулює власні правові висновки, які замінять правові позиції ВСУ. Окреме місце в дослідженні посідає проблема самовідступів касаційного суду та їх впливу на судову практику. Звертається увагу на те, що хоча самовідступи від раніше сформульованих правових висновків і не сприяють єдності судової практики, проте дають можливість виправляти помилкові правові висновки або ж правові висновки, які є застарілими через зміну суспільного контексту. Ключові слова: правові позиції, правові висновки, Верховний Суд України, Верховний Суд, відступи Верховного Суду, самовідступи, Велика Палата Верховного Суду.
doi:10.32849/2663-5313/2020.12.08 fatcat:4s74nulf5re7xdewdmmyldl7cq