Content of primary and secondary lipid peroxidation products in rat tissue under the influence of histamine
Вміст первинних і вторинних продуктів ліпопероксидації у тканинах щура за дії гістаміну та гіпохлориту натрію

O. I. Bishko, N. P. Harasym, D. I. Sanahurskyi
2014 Біологічні студії  
on-line) • Біологічні Студії / Studia Biologica • 2014 • Том 8/№2 • С. 75-90 З даних літератури відомо, що гістамін є біогенним аміном, який в організмі викликає спазм гладких м'язів (включаючи м'язи бронхів), розширення капілярів і пониження артеріального тиску; застій крові в капілярах і збільшення проникності їхніх стінок, викликає набрякання оточуючих тканин і згущення крові. У зв'язку з рефлекторним збудженням мозкової речовини наднирників виділяється адреналін, звужуються артеріоли і
more » ... орюється серцеве скорочення та ін. [11] . Проте на сьогодні залишається невідомою його дія на процеси вільнорадикальних реакцій і стан антиоксидантної системи у крові та інших тканинах організму. Нині як антисептик і детоксикант за різних отруєнь організму почали використовувати розчин ГХН, який діє не тільки у шлунково-кишковому тракті, а й у крові та тканинах органів, де хімічно зв'язує ксенобіотики. Для хімічної нейтралізації шкідливих сполук використовують 3-5%-ний розчин ГХН. У зазначених концентраціях він нетоксичний, виводиться з організму, має невелику молекулярну масу, завдяки чому швидко проходить крізь клітинні мембрани, і, як наслідок, може окислювати токсини, що містяться у крові та тканинах. На сьогодні препаратів, які впливають на вивільнення, кінетику, динаміку та метаболізм гістаміну, є дуже багато. До них, зокрема, належать блокатори гістамінових рецепторів; стабілізатори мембрани клітин, які містять гістамін, передусім мастоцитів (кромолін-натрій, недокроміл-натрій, кетотифен). Проте всі вони мають негативну побічну дію на організм. Тому потрібно шукати інші способи, безпечні для організму, інактивації гістаміну. Враховуючи те, що гістамін піддається окисленню, цікавим є вивчення дії гіпохлориту натрію як додаткового окисника, на прооксидантний стан організму на фоні дії гістаміну в організмі. Отже, метою нашої роботи було встановити зміни процесів ліпопероксидації за впливу гістаміну та перевірити нашу гіпотезу про усунення гіпохлоритом натрію негативного впливу гістаміну на вільнорадикальні процеси крові, серця, легень, печінки та нирок щурів. О. І. Бішко, Н. П. Гарасим, Д. І. Санагурський ISSN 1996-4536 (print) • ISSN 2311-0783 (on-line) • Біологічні Студії / Studia Biologica • 2014 • Том 8/№2 • С. 75-90 Рис. 9. Вміст ТБК-активних продуктів у печінці щурів за дії гістаміну в концентраціях 1 і 8 мкг/кг, дії ГХН (5 мг/л), одночасному впливі ГХН і гістаміну на 1-шу, 7-му, 14-ту доби досліду та після реабілітаційного періоду (21-ша доба) (*-р ≥ 0,95; **-р ≥ 0,99; *** -р ≥ 0,999) Fig. 9 . The content of TBA-reactive products in rat liver after injection of histamine in concentrations of 1 and 8 µg/kg, influence of SH (5 µg/l) and influence of SH and histamine at the 1, 7 and 14 day of experiment and after the rehabilitation period (21 day) (* -р ≥ 0.95; *** -р ≥ 0.999)
doi:10.30970/sbi.0802.348 fatcat:mr2rukkipnenze74qsdcy2x7cm