доктор психологічних наук, доцент, завідувач кафедри загальної, вікової та соціальної психології імені М. А. Скока Нацiональний унiверситет «Чернiгiвський колегiум» iменi Т. Г. Шевченка dalmar@ukr.net http://orcid.org/0000-0002-6682-9108 Дроздова Марина Анатолiївна, кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри екологічної психології та соціології Нацiональний унiверситет «Чернiгiвський колегiум» iменi Т. Г. Шевченка dalmar@ukr.net http://orcid.org/0000-0002-1388-4955 Мета роботи

more »

... ня специфіки складників масової свідомості громадян України в умовах пандемії коронавірусу. Методи. У статті описуються результати соціально-психологічного дослідження, проведеного в Україні в період коронавірусної епідемії та після запровадження загальнодержавного карантину. Шляхом інтернет-анкетування (16-25 березня 2020 р.) було опитано 2424 осіб віком 18-84 роки (середній вік -36 років) з усіх основних регіонів України. З огляду на статевий дисбаланс отриманої вибірки (504 чоловіки та 1920 жінок), кількісний та якісний аналіз даних було проведено за статевими підгрупами. Результати. Спільними в результатах чоловіків і жінок були: вищий рівень оцінки загроз епідемії для світу / своєї країни порівняно із загрозами для себе / власної родини; більш критичні оцінки зусиль вітчизняної влади у боротьбі з пандемією, ніж влади зарубіжних країн; середній рівень підтримки конспірологічних уявлень про пандемію; низький рівень переживання гніву щодо суб'єктів, яким приписувалася провина за цю ситуацію. Статеві відмінності проявлялися стосовно сприймання загроз коронавірусної епідемії та її висвітлення в мас-медіа, критичності оцінок кроків вітчизняної та зарубіжної влади у боротьбі з пандемією, оцінок запровадженого загальнодержавного карантину та поінформованості щодо вірусу, намірів зменшувати комунікативну активність в умовах карантину, переживання страху, роздратованості та байдужості. «Винними» в поширенні вірусу в Україні та світі респонденти переважно вважали пересічних людей (та їхні негативні риси), державні структури, мешканців та владу Китаю, туристів і заробітчан. На частоту згадування цих категорій статевий чинник впливав несуттєво. Висновки. Пандемія коронавірусу може вважатися специфічною (екстремальною) квазіекспериментальною ситуацією, котра суттєво вплинула на масову свідомість громадян України. Позначившись на громадській думці та масових настроях українців, епідемія зумовила появу певних соціальних настанов та уявлень, частина з яких була статево зумовленою, а інша -спільною для чоловіків і жінок. Ключові слова: коронавірус, пандемія, масова свідомість, Україна, громадська думка, соціальні уявлення, масові настрої, чоловіки, жінки. ауковий вiсник Херсонського державного унiверситету Н Purpose. The purpose of the paper is to determine the specific components of the mass consciousness of Ukrainian citizens in the context of a pandemic coronavirus. Methods. The article deals with the results of the social and psychological study conducted in Ukraine during the coronavirus epidemic and after the introduction of nationwide quarantine. An online survey (March 16-25, 2020) has been carried out among 2424 people aged 18-84 (average age is 36 years) from all major regions of Ukraine. Having regard to the gender imbalance of the sample (504 men and 1920 women), quantitative and qualitative data analysis has been done by gender subgroups. Results. Men's and women's results have in common the following factors. They are a higher level of epidemic threat assessment for the world / their country compared to threats to themselves / their families; more critical assessments of the efforts of the national authorities in the fight against the pandemic than the authorities of foreign countries; an average level of support for conspiracy theories about the pandemic; low level of anger at subjects who have been blamed for the current situation. Sex differences have been manifested in the perception of the threats of the coronavirus epidemic and its coverage in the media; in assessing criticality of the national and foreign authorities steps in the fight against the pandemic; in assessments of nationwide quarantine and awareness of the virus; in intentions to reduce communication activity in quarantine; in experiences of fear, irritation and indifference. Respondents have mostly blamed ordinary people (and their negative traits), state structures, residents and authorities of China, tourists and workers returned from other countries for the spread of the virus in Ukraine and in the world. The mentioning frequency of these categories has been slightly affected by gender factor. Conclusions. A coronavirus pandemic can be considered a specific (extreme) quasi-experimental situation that has significantly influenced the mass consciousness of Ukrainian citizens. Having affected public opinion and mass moods of Ukrainians, the epidemic has caused the emergence of certain social attitudes and beliefs, some of which are gender-based and the others are common to men and women.