Серед збудників інфекційних хвороб герпесвіруси посідають особливе місце, що пов'язано з їх надзвичайною поширеністю серед людської популяції і величезним внеском у загальну захворюваність і смертність. Так, за даними Всесвітньої організації охорони здоров 'я (2005-2007), захворювання, що викликаються герпесвірусами, знаходяться на 2-му місці (15,8 %) після грипу (35,8 %) серед причин смерті від вірусних інфекцій [1] [2] [3] . Носіями герпесвірусів є від 30-50 до 90 % населення країн

more »

... го Союзу та Північної Америки (залежно від виду вірусу), до того ж у половини з них рецидиви захворювання відзначають щонайменше 1 раз на рік, оскільки протективного імунітету проти герпесвірусної інфекції не існує. Однією з найважливіших мішеней і найуразливіших жертв герпесвірусів є нервові клітини центральної нервової системи. Герпесвіруси викликають понад 20 % усіх гострих енцефалітів, що відрізняються тяжким перебігом і частими несприятливими наслідками [4-6]. Літературні дані свідчать про надзвичайно високу летальність (50-80 %) і частоту тяжких резидуальних наслідків (20-40 %) у новонароджених і дітей раннього віку [7] . Це зумовлено як здатністю герпесвірусів викликати великі некротичні ураження головного мозку [8], так і складністю ранньої діагностики та слабкістю етіотропної терапії на різних етапах захворювання. Віруси родини герпесу, що спроможні викликати захворювання у людини: α-герпесвіруси - вірус герпесу простого 1-го типу, вірус герпесу простого 2-го типу, варицела зостер вірус; β-герпесвіруси - цитомегаловірус, вірус герпесу людини 6-го типу, вірус герпесу людини 7-го типу; γ-герпесвіруси - вірус Епштейна - Барр (EBV), вірус герпесу людини 8-го типу. Вірус Епштейна - Барр викликає: -при первинному інфікуванні: інфекційний мононуклеоз; -при активації персистуючого вірусу: лімфому Беркіта, В-клітинні злоякісні лімфоми, лімфому Ходжкіна, носоглоткову карциному, лейкоплакії.