Реферат: Статтю присвячено характеристиці та аналізу такої ознаки поховального обряду волго-донської бабинської культури (XXII-XX cal. BC), як «кістки тварин». Їх розміщення в могилі та анатомічний склад є надійними культурно-хронологічними індикаторами. «Візитівкою» культури є покладення в могилу кісток кінцівок дрібної та великої рогатої худоби -ДРХ, ВРХ та ДРХ/ВРХ. Знаходяться вони, як правило, перед померлим, близько лівої руки. Аналіз кількісного співвідношення і територіального поширення

more »

... оховань з кістками ДРХ і ВРХ дозволяє попередньо охарактеризувати господарську модель носіїв волго-донської бабинської культури. Ключові слова: культурний круг Бабине, волго-донська бабинська культура, поховання, кістки тварин ДРХ і ВРХ, хронологія, господарська модель. Донецький археологічний збірник. -2019. -№ 22. -С. 21-45. _____________________________________________________________________________ 22 ноги ... Они почти всегда расположены перед умершим у локтя или предплечья правой 1 руки» [Мимоход 2004, с. 109]. Подальші дослідження вже з повною та обробленою базою даних і в рамках таксону «волго-донська бабинська культура» лише підтвердили ці спостереження [Мимоход 2013, с. 169; 2014, с. 103, 105]. Попри те, що згадки кісток ДРХ в похованнях фіналу середньої бронзи Нижнього Поволжя, як культурно-хронологічного індикатора, налічує вже 20 років, всі вони мають тезовий характер в рамках загальної характеристики комплексів даного періоду в регіоні. Це дисонує, наприклад, з лолінською посткатакомбною культурою, для якої присвячена означеній проблемі праця вийшла незабаром після виділення культури та в один рік з публікацією розгорнутого обґрунтування її існування [Мимоход 2007; 2007а]. Спеціальних досліджень, предметом яких був би аналіз ознаки «кістки тварин в похованнях», як культурно-хронологічного індикатора, для доби бронзи фактично немає. Винятком є стаття О.В. Кузьміної, в якій здійснено аналіз залишків напутньої їжі в контексті поховального обряду абашевської культури [Кузьмина 2000]. Важливість цієї праці для нашої теми полягає в тому, що дослідницею було проаналізовано серію поховань культури, що є синхронною першій та другій фазам посткатакомбного блоку, якими й датується ВДБК. Мета даної статті -це не тільки заповнити наявну прогалину у посткатакомбній проблематиці Нижнього Поволжя, а й показати, що суттєве культурно-хронологічне навантаження можуть мати не лише артефакти та специфічні риси обряду. Його може мати, здавалося б, така прохідна і «неграюча» деталь поховального комплексу, як «кістки тварин» 2 . Класифікація. На сьогодні налічується 204 поховань волго-донської бабинської культури. З них 125 поховань супроводжувалися КТ (61,3%) (рис. 1). Переважна більшість кісток належать ДРХ і ВРХ -97,5% від усіх поховань з КТ 3 . У двох випадках в джерелах було зазначено, що поховання супроводжувалися кістками тварин, без уточнень яких саме 4 . Тільки в одному комплексі Ріпний 7/13 разом з кістками ДРХ було виявлено колінну чашечку коня [Глебов 2004, с. 98]. Комплекси з КТ було розбито на типи, залежно від анатомічного й видового складу кісток. Тип 1. Кістки ніг/ноги ДРХ (рис. 2, 3, табл. 1) найчастіше супроводжують поховання ВДБК і є одним з елементів наочного образу культури. У видовому відношенні переважна їх більшість, швидше за все, належить вівці. Тип 2. Кістки ніг ВРХ (рис. 4, табл. 1) трапляються рідше, але також виступають в якості маркера поховального обряду ВДБК, що добре розпізнається. Тип. 3. Кістки ніг ВРХ та ДРХ (рис. 5: 1-5, табл. 1). Поєднуються в одному похованні, причому, як правило, вони лежать разом, що не залишає сумніву в їхньому семантичному зв'язку. 1 У тексті цієї праці є прикра помилка/описка [Мимоход 2004, с. 109]: слід читати не «у ліктя або передпліччя правої руки», а у «ліктя або передпліччя лівої руки». Лівобічне положення скелета було домінуючим у поховальній обрядовості ВДБК, і кістки зазвичай розташовували у випростаної уздовж тіла лівої руки. 2 Як уже зазначалося, раніше ця тема була розкрита на прикладі лолінської культури Північнозахідного Прикаспію [Мимоход 2007а; 2013, с. 39-46]. У даній праці, наскільки дозволяє матеріал, зберігається алгоритм статті по КТ в Лолі, з огляду на очевидні структурні відповідності в їхньому використанні в поховальному обряді культурних утворень посткатакомбного блоку. 3 З аналізу виключено поховання, в яких виявлено тільки астрагали ДРХ. Відома специфіка використання цих предметів більше наближає їх до категорії «артефакт», ніж до «КТ». З урахуванням комплексів з астрагалами, в яких немає кісток тварин, кількість поховань зростає до 128, що не є принциповим. При виділенні типів КТ, у випадку виявлення їх в одному комплексі з альчиками (4 випадки), останні ігнорувались. Показово, що знаходились вони окремо від залишків напутньої їжі. 4 Видова належність та анатомічний склад КТ визначено переважно авторами розкопок. В публікаціях вже трапляються, хоча й поодиноко, визначення КТ з комплексів ВДБК, що зроблені археозоологами