ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ ПІДХІД У СИНТАКСИЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ КИТАЙСЬКОЇ МОВИ: РОЗВИТОК ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Марія НЕЧИТАЙЛО
2020 Humanities science current issues  
Марія НЕЧИТАЙЛО, orcid.org/ 0000-0001-7553-9551 аспірант кафедри прикладної лінгвістики, порівняльного мовознавства та перекладу Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (Київ, Україна) nechytailo.mariya@gmail.com ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ ПІДХІД У СИНТАКСИЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ КИТАЙСЬКОЇ МОВИ: РОЗВИТОК ТА ПЕРСПЕКТИВИ У статті розглянуто еволюцію теорії лінгвістичного функціоналізму в Китаї, зокрема в царині граматичних та синтаксичних досліджень китайської мови. Пошук основ та теорій
more » ... ук основ та теорій для здійснення повного опису мов різного типу для подальшого зіставного дослідження мовних систем на синтаксичному рівні й зумовили мету статті: шляхом представлення витоків лінгвістичного функціоналізму в Китаї, етапів його розвитку, ставлення китайських мовознавців до тези «від значення до форми» обґрунтувати доцільність використання функціонального підходу в синтаксичних дослідженнях китайської мови. Методами дослідження виступають аналіз інформації, отриманої з фахових публікацій, індуктивний та дедуктивний методи для формування висновків та узагальнень. Унаслідок дослідження на основі аналітичного огляду низки публікацій китайських мовознавців з'ясовано, що еволюція теорії лінгвістичного функціоналізму хронологічно проходила у три етапи: вступ і запровадження (80-ті рр. ХХ ст.), перевірка й попереднє застосування (поч. 90-х рр.), розвиток, вдосконалення й широке використання (з кінця 90-х рр. до сьогодення). Особливою повагою користуються теорії М. Халлідея (M. A. K. Halliday) та Р. Фосетта (R. P. Fawcett). Розглядаючи тематику і зміст доповідей та публікацій, окреслено сферу зацікавлень китайських науковців: розвиток теорії системно-функціональної граматики, аналіз синтаксичних структур англійської мови з позицій функціоналізму, зіставний аналіз мов із застосуванням функціонального підходу. Належність китайської мови до ізолюючого типу (відсутні чіткі морфологічні зміни, для вираження граматичних зв'язків та значень використовуються порядок слів, службові слова) зумовила популярність ідей системнолінгвістичної граматики в Китаї. Опис мови за принципом «від значення до форми» приходить на зміну формальному. Водночас така граматика підкреслює зв'язок теорії і практики. Висновки. Орієнтуючись на структурні та семантичні особливості, функціональний підхід спрямований на вивчення цільової природи мовних явищ, де форма зумовлюється функцією. Водночас теорію функціонального синтаксису можна результативно застосувати в зіставних дослідженнях різноструктурних мов, а також у процесі навчання іноземних мов. Ключові слова: системно-функціональна граматика, функціоналізм, від значення до форми, китайська мова, синтаксис. Mariya NECHYTAYLO, orcid.org/ 0000-0001-7553-9551 Postgraduate Student at
doi:10.24919/2308-4863.2/31.213869 fatcat:bzxzidqlkbegvkodgoy7wnfoqm