К ТИПОЛОГИИ ИМПЛИЦИТНОСТИ В ХУДОЖЕСТВЕННОМ ТЕКСТЕ

С.М. Донец
2019 Zenodo  
У статті розглядається проблема особливостей реалізації імпліцитної інформації при літературно-художньому відображенні світу. Метою стат­ті є розгляд різних способів передачі імпліцитної інформації в художньо­му тексті на основі відносин вивідного характеру, а також порівняльний аналіз таких видів імпліцитності як імплікація, пресуппозиція, асоціація і підтекст. Наводиться критичний огляд різних точок зору на дані типи імп- ліцитної інформації. Доводиться необхідність диференційованого
more » ... ційованого викорис­тання даних термінів з метою мовного аналізу. Під імплікацією розумієть­ся процес вилучення комунікативно релевантного смислового висновку з відношень слідування між двома інформативними комплексами, один з яких (антецедент А) виражений мовними засобами, а інший - (консеквент В) імплікується, виводиться з першого. Додатковий імпліцитний смисл встановлюється при взаємодії мовних одиниць з сукупними умовами їх реалізації, з елементами контексту, з тезаурусом знань про світ і текст і ін­шими факторами як лінгвістичного, так і екстралінгвістичного характеру. Серед найважливіших ознак імплікації виділяються її вивідний характер і рематичність, тобто не просто реконструкція пропущеної логічної ланки, а отримання нового знання, прирощення смислу. Пресуппозиція розуміється як контекстно-орієнтований фон загальних знань комунікантів, що є базою для побудови висловлювання і вилучення необхідних логічних висновків. Конотація розглядається як експресивно-емоційно-оціночні семантичні компоненти, узуальні або оказіональні, що нашаровуються на денотатив- не значення і носять колективно-суб'єктивний характер. У співвідношенні понять асоціація - пресуппозиція - конотація, онтологія останнього роз­глядається як асоціативного по природі і пресуппозитивного за джерела­ми. Ні імплікація, ні конотація самі по собі не можуть бути прирівняні до підтексту, а служать лише опорною базою для його зародження і розвитку на основі універсальних антецедентно-консеквентних відношень. Підтекст розглядається як макроконтекстуальне явище, що вимагає для своє [...]
doi:10.5281/zenodo.2635849 fatcat:24sujcxs3vbdboe46crgbkxfhy