Окреслено історію українських перекладів давньогрецької літератури й охарактеризовано перекладацьку творчість українських філологів-класиків, поетів і прозаїків. Рецепція літературних творів античності представлена текстами різних стилів, поетичних шкіл і різночасової української мови, які демонструють славну традицію вітчизняного перекладознавства. Зазначено, що українські переклади мають давню історію (від першого перекладу 1788 р. і першої хрестоматії 1809 р); вони публікувалися як у

more »

... них періодичних виданнях, збірках, альманахах, так і цілісними книгами та у хрестоматіях і антологіях. Проаналізовано українські переклади літератури давньогрецькою мовою архаїчного, класичного та елліністичного періодів. Описано переклади поезії (епос, елегія, ямб, монодична та хорова лірика, трагедія, комедія, народна лірика, міміямб, епілій, буколіка, ідилія, епіграма) і прози (байка, історіографія, філософія, риторика, художня проза, античний роман, Новий Завіт і Септуагінта, ранньохристиянська патристика). Значимими в історії перекладів є досягнення блискучого знавця античності І. Франка. Високий рівень мовно-стилістичного засвоєння давньогрецьких прозових і поетичних текстів демонструє творча манера таких видатних перекладачів, як Борис Тен, В. Свідзінський, М. Білик, Г. Кочур, А. Смотрич, В. Державин, В. Самоненко, П. Стрільців, А. Цісик, Ю. Мушак, В. Маслюк, А. Білецький, Й. Кобів, Ю. Цимбалюк, Л. Павленко. Славні традиції продовжують нині знані антикознавці, літератори й поети, серед яких чільне місце належить А. Содоморі. На рівні світової біблеїстики чотири переклади Святого Письма українською мовою (П. Куліша, І. Пулюя, І. Нечуй-Левицького, І. Огієнка, І. Хоменка, Р. Турконюка). Проте попри численні українські переклади різножанрових творів давньогрецької літератури залишається потреба у створенні корпусу перекладів давньогрецької історіографії, риторики, філософії, природничо-наукових текстів, грекомовної патристики.