Language Issues In Publicists And Handicraft Heritage Of Public Figure Petro Stebnytskyi (1862–1923)
Мовне питання у публіцистиці та рукописній спадщині громадського діяча Петра Стебницького (1862–1923 рр.)

I. Demuz, D. Zhyvotivska
2018 Ìstorìâ nauki ì bìografìstika  
092)Стебницький ДЕМУЗ Інна Олександрівна, доктор історичних наук, доцент, завідувач кафедри документознавства ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» demuz_inna@ukr.net (м. Переяслав-Хмельницький) ЖИВОТІВСЬКА Діана Миколаївна, кандидат історичних наук, старший викладач кафедри загальної історії, правознавства і методик навчання ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» diana7454@ukr.net (м.
more » ... ukr.net (м. Переяслав-Хмельницький) МОВНЕ ПИТАННЯ У ПУБЛІЦИСТИЦІ ТА РУКОПИСНІЙ СПАДЩИНІ ГРОМАДСЬКОГО ДІЯЧА ПЕТРА СТЕБНИЦЬКОГО (1862-1923 рр.) 1 Стаття продовжує цикл публікацій авторів про Петра Стебницького (1862-1923 рр.) та його роль у формуванні так званого «українського націотворчого проекту» в кінці ХІХ -на початку ХХ ст. Метою статті є аналіз мовознавчих студій діяча, у яких піднімалися актуальні на той час питання зв'язків мови з генетичним компонентом, національним характером, духом народу; предметом розгляду стали також інтеграційні, консолідаційні характеристики мови у публіцистичному дискурсі та рукописній спадщині П. Стебницького; медійні полеміки щодо правопису, лексичного складу тощо. Поряд із проблемно-хронологічним, порівняльно-історичним та описовим методами дослідження у статті використовувалися контент-аналіз та джерелознавча критика. Вважаємо, що медіатексти П. Стебницького повністю вписувалися в загальний мовознавчий дискурс ХІХ -початку ХХ ст. про місце й значення української літературної та усної мови в житті суспільства. Встановлено, що громадський діяч послідовно відстоював права української мови в царській Росії, публічно виступав на її захист, пропагував можливість існування україномовної лiтератури. П. Стебницький відстоював україномовну освіту, займався редакторською та лексикографічною працею, доклав зусиль до упорядкування українського правопису. У статті проаналізовано наступні публіцистичні та рукописні твори громадського діяча, присвячені мовному питанню: «Доля українського слова в Росії», «Петербургская «Просвіта», «Про чистоту мови», «Литовский алфавит и малорусская литература», «Державна мова», «Справа державної мови», «Украинский вопрос», «Очерк развития действующего цензурного режима в отношении малороссийской письменности», «К вопросу об украинском правописании» та ін. Ключові слова: Петро Стебницький, українська мова, мовне питання, медіатексти, цензура, белетристика, лексикографічна діяльність, український правопис.
doi:10.31073/istnauka201804-04 fatcat:tff525mfdbckbefk6zsrjb5k4q