Особлива увага приділяється власне поняттю розсіяного склерозу, його симптомам та особливостям лікування. Історичний аналіз може зробити неоціненний внесок у розробку точної концептуалізації процесу певного захворювання, в тому числі розсіяного склерозу. Розсіяний склероз (РС) є найбільш поширеним хронічним запальним захворюванням центральної нервової системи (ЦНС) у молодих людей. Таке захворювання викликає широкий спектр симптомів залежно від локалізації та особливостей патології центральної

more »

... ервової системи. Наявність належної концептуальної основи захворювання відіграє вирішальне значення у клінічній практиці з метою надання пацієнтам інформованих варіантів лікування та прогнозування на майбутнє. Матеріалами та методами дослідження виступає опис історії хвороби, що охоплює період з моменту виявлення симптомів до призначення лікування та визначення прогнозів лікарями, а також науковий огляд спеціальної літератури. Результати дослідження та їх обговорення. Основу лікування переважно становить імуномоделююча терапія, найчастіше використовують глюкокортикостероїди (ГКС), доцільність застосування яких доведена на практиці. У важких випадках комбінація глюкокортикостероїдів з цитостатиками прискорює настання ремісії. Натепер як патогенетичне лікування розсіяного склерозу також схвалені препарати імуномодуляторів, які змінюють природний перебіг захворювання. Є декілька груп модулюючої дії: препарати інтерферона-b, глатирамера ацетат, цитотоксичні препарати з імуносупресивними властивостями та препарати моноклональних антитіл до різних епітопів імуноцитів. Досліджуваному хворому разом із медикаментозними засобами була призначена фізична терапія, а саме лікувальна гімнастика та методи самомасажу систем кистей рук (саморефлексотерапія, Оннурі терапія). Використання самомасажу ділянок на пальцях кисті від дистальних до проксимальних фаланг, які відповідають певним зонам головного та спинного мозку, відіграють важливу роль у відновній терапії. Фізична активність є важливою нефармакологічною складовою частиною реабілітації за розсіяного склерозу. Була доведена ефективність застосування фізичних вправ хворими на розсіяний склероз для збільшення м'язової сили та об'єму рухів у суглобах, нормалізації підвищеного м'язового тонусу, покращання координаційних можливостей, тренування рівноваги, підвищення здатності до мимовільної напруги і розслаблення м'язів та усунення патологічних рухів. Важливо, щоб програма фізичних вправ була спланована індивідуально з урахуванням можливостей пацієнта. Вправи мають виконуватися під наглядом фахівця (фізіотерапевта, реабілітолога або інструктора з лікувальної фізкультури). Програма має включати як силові вправи, так і вправи на витривалість. Можливе погіршення стану внаслідок вправ є тимчасовим явищем, але потребує зміни програми тренування зі зменшенням навантаження. Пацієнтам з розсіяним склерозом також важливо проводити психологічні бесіди з метою корекції негативних емоційних реакцій, які можуть значно підвищувати спастичність. Найважливішим висновком виступають положення про аналіз історії хвороби та загальнодоступної інформації про розсіяний склероз, що дав можливість авторам проаналізувати ефективність основних практичних рекомендацій із застосування фізичної терапії хворим на розсіяний склероз для покращення їхнього стану -мультидисциплінарного підходу із застосуванням медикаментів, фізіотерапії, психологічної підтримки та новітніх напрацювань у сфері нейробіології.