Галузь конституційного права України є однією з тих галузей національної системи права, значущість доктринального підґрунтя для розвитку якої важко переоцінити. З одного боку, це зумовлено практично повною неможливістю знайти позитивний національний історичний досвід у цій сфері. З іншого боку, демократизація суспільного та державного життя в Україні після проголошення незалежності привносить до конституційного права не тільки переваги, але й численні недоліки демократії. У контексті нашого

more »

... ідження варто наголосити на тому, що численні спроби наблизити Українську Республіку до парламентського різновиду республіканської форми правління призводять до швидкої зміни політичних напрямів розвитку країни (активізації та гальмування європейської інтеграції, активізації та гальмування вступу до НАТО тощо). Поняття «конституціоналізм» є багатозначним, що є цілком логічним з огляду на його глибокі історичні коріння. Констатовано, що, розвиваючи доктрину конституціоналізму, деякі автори пропонують уважати парламентаризм (так само, як і муніципалізм) складником конституціоналізму. Однак тоді як місцеве самоврядування є майже в кожній країні світу, цього не можна сказати про парламентаризм. У статті аргументовано, що варто вважати перспективним підхід, відповідно до якого навряд чи можна говорити про «український парламентаризм», адже на сучасному етапі Україна не є парламентською республікою. Хоча сучасні демократичні перетворення спрямовані на максимальне наближення до парламентського різновиду республіканської форми правління, однак поки що відповідні процеси реформування тривають. Проте цілком справедливим буде говорити про «український конституціоналізм» та «український муніципалізм» як розвиток ідей і принципів конституціоналізму на місцевому рівні.