ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ДІАЛЕКТНОЇ ЛЕКСИКИ У МОВІ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ У статті порушено одну з важливих проблем мови засобів масової комунікації -функціонування та диференціація діалектної лексики. Дослідження територіальних діалектів тісно пов'язане із стилістикою масмедіа, що вивчає мовні засоби, в тому числі діалектизми, у складі мови публіцистики. Зазначено, що діалектизми набагато виразніше, ніж інша

more »

... стандартна лексика, виявляються у мові засобів масової комунікації, демонструючи оцінне, експресивне, емоційне забарвлення чи номінуючи предмети і явища, притаманні певному регіону. Зауважено, що інтенсивний вплив зовнішніх і внутрішніх чинників на літературну мову веде до змін на усіх її рівнях. Їх вплив на сучасну літературну мову настільки виходить за межі усталених мовних процесів, що не може не привертати увагу лінгвістів. З'ясовано функціонально-стилістичні можливості діалектної лексики у засобах масової комунікації. Виявлено, що найчастіше у публіцистичних текстах натрапляємо на діалектну лексику -назви місцевих реалій і понять, що не відомі і не використовуються поза межами певного говору чи групи споріднених говорів. З цієї причини побутова діалектна лексика зазвичай не має відповідників у літературній мові, а означувані нею реалії і поняття або передаються описово, або позначаються тими самими словами, що й у говорах. Проаналізовано діалектні одиниці, що охоплюють переважно сфери життя, пов'язані з побутом, родинними стосунками, виробничою діяльністю та народним мистецтвом носіїв місцевого говору. Відзначено, що діалектизми стають не тільки маркерами індивідуального стилю автора, а ще й відбувається популяризація мовленнєвого наміру за допомогою нестандартної лексики, автор публікації робить акцент на неповторності предмета та естетичній правильності його назви, він визнає, що цей діалектизм лаконічно, фактографічно, краще за будь-які описи справляється з номінативною функцією. Засоби масової комунікації як потужний публічний фактор сприяють не тільки популяризації діалектної лексики, яка є складовою субстандарту, а й закріпленню її в українській літературній мові. Сучасна преса є не тільки джерелом лексичних і стилістичних інновацій, а й основою формування, розвитку мови сучасного субстандарту.