ВСТУП Значна розповсюдженість ожиріння серед дитя чого населення, несприятливий характер його перебігу, досить велика поширеність інсулінорезистентності (до 50%), яка є патогенетичною основою асоційованих із метаболічним синдромом станів (порушення толерантності до глюкози та цукровий діабет 2-го типу, артеріальна гіпертензія (АГ), атеросклероз, жирова дистрофія печінки) обумовлюють актуальність вивчення проблеми ожиріння [1] [2] [3] [4] . Встановлено, що за ожиріння (надто абдомінального)

more »

... вається активація симпато-адреналової системи (САС). Зокрема, формування АГ на тлі ожиріння пов'язують із підвищенням активності центральних відділів регуляції симпатичної нервової системи під впливом гіперінсулінемії, яка компенсаторно виникає внаслідок зниження чутли вості тканин до інсуліну [5] . Підвищення секреції й екскреції катехоламінів (КА) на тлі ожиріння за умови стимуляції секреції інсуліну має характер компенсаторного зсуву гормональної регуляції обміну тріацилгліцеролів в адипоцитах, оскільки вони стимулюють гідроліз тріацилгліцеролів у жировій тканині, що є більш характерним для норадреналіну (НА), ніж адреналіну (А) [6] . Гіперінсулінемія призводить до стійкої активації САС і стабілізації АГ [7] . Також за підвищення тонусу САС розвиваються зміни ліпідного метаболізму, гіперхолестеринемія, відкладання холестерину на стінках артерій [5] . З іншої точки зору, не виключено і прямий вплив КА на резистентність до інсуліну, наприклад, збільшення адипоцитами секреції чинника некрозу пухлини α, який безпосередньо пригнічує дію інсуліну [8, 9] . Проте стан САС у дітей, хворих на ожиріння, досліджено недостатньо, результати часто є суперечливими, що може бути пов'язано з недооцінкою варіативності показників відповідно до віку та стадії статевого дозрівання. Мета дослідження -аналіз особливостей екскреції із сечею катехоламінів у хворих на ожиріння дітей і підлітків обох статей.