Ukrainian scientists' advances in plants' water regime research: the historical and functional aspects

T. E. Khristova, O. E. Pyurko
2006 Vìsnik Dnìpropetrovsʹkogo Unìversitetu: Serìâ Bìologìâ, Ekologìâ  
Т. Є. Христова, О. Є. Пюрко3 4 Київський національний університет ім. Т. Шевченка Мелітопольський державний педагогічний університет ПИТАННЯ ВОДНОГО РЕЖИМУ РОСЛИН У ПРАЦЯХ ВІТЧИЗНЯНИХ ФІТОФІЗІОЛОГІВ: ІСТОРИЧНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ В історично-функціональному аспекті показано досягнення вчених України у розробці водного режиму рослин. Вітчизняні дослідники внесли суттєвий вклад у розвиток різних напрямків даної проблеми: створення та вдосконалення матеріально-технічної бази; розробки та
more » ... ання сучасних методів вивчення водного режиму рослин; отримання надійної інформації у теоретичному та практичному контекстах. Achievements of Ukrainian scientists in advances of plants' water regime research from the standpoint of historical and functional aspects are represented. It is shown that they made essential contribution to the different developments of this problem: creation and improvement of material and technical resources, elaboration and using of modern methods of plants' water regime research, gain of important information in theoretical and practical contexts. Вступ Вода для рослин, з одного боку, є фактором зовнішнього середовища, вплив якого має як позитивний (вона необхідна для прояву всіх процесів життєдіяльності), так і негативний характер (її надлишок обумовлює гіпоксію та енергетичний голод), 34 © Т. Є. Христова, О. Є. Пюрко, 2007 Khristova T. E., Pyurko O. E. Ukrainian scientists' advances in plants' water regime research: the historical and functional aspects Вісник Дніпропетровського університету. Біологія, екологія. 200 а з іншого -формує необхідне внутрішнє середовище для здійснення біохімічних реакцій та фізіологічних процесів. При цьому вода виступає як безпосередній учасник (фотосинтез, процеси синтезу та гідролізу тощо) або є кінцевим продуктом (процеси дихання, окислення, нейтралізації тощо) і тому виконує функцію одного з основних екологічних факторів, який обумовлює розподіл рослинних організмів по Земній кулі, особливості їх росту, розвитку та формування не тільки біологічного, а й господарського врожаю. У зв'язку з цим питання водного режиму рослин завжди цікавили науковців, у тому числі й вітчизняних, не тільки в теоретичному та практично-прикладному аспектах, а й у історико-функціональному контексті [29] . Головна мета даної роботи полягає в узагальненні та систематизації наукових здобутків, особливо вітчизняних фітофізіологів, стосовно питань водного режиму рослин як одного з провідних факторів забезпечення їх життєдіяльності та біопродуктивності. Першочергові завдання роботи -вивчення основних етапів формування вчення про водообмін у хронологічному порядку, з'ясування його головних напрямків і превалюючих тенденцій у кожному конкретному періоді часу, аналіз внеску окремих вітчизняних вчених і наукових шкіл, узагальнення значення їхніх робіт у формуванні сучасного вчення про водообмін рослин. Становлення вчення про водообмін рослин В узагальненому вигляді весь процес становлення вчення про водообмін рослин можна поділити на такі, відносно самостійні, але хронологічно взаємопов'язані та взаємообумовлені періоди. І період -натуралістично-філософський (від початку нашої ери до Х століття) -характеризується поступовим накопиченням інформації про воду та поширенням застосування її в землеробстві, а також формуванням простих філософських узагальнень стосовно її суті. ІІ період (ХІ-ХV століття) відомий як період домінування теологічних тлумачень явищ природи без обґрунтувань і пояснень та початку перших наукових досліджень водообміну. ІІІ період (ХVІ-ХVІІ століття) вважається "колискою сучасної науки", тому що відбувається перегляд теологічних уявлень, у тому числі й стосовно води: Р. Декартом формується гіпотеза про склад води з окремих часток, які легко відокремлюються, і процес випаровування пояснюється наявністю легких часток, які під дією енергії сонця починають рухатися; Б. Маріоттом обґрунтовується кругообіг води у природі; Б. Кастеллі формулюється принцип безперервності потоку води та п'ять аксіом стосовно залежності швидкості течії води від площі отворів; на основі експериментальних результатів формуються базові положення про воду (властивості, стан, знаходження у природі, зміни її кількості в опадах тощо). ІV період (ХVІІІ століття) характеризується виділенням фізіології рослин у самостійну науку; домінуванням запропонованої Я. Б. ван Гельмонтом "водної" теорії живлення рослин; початком формування осмотичного та колоїдно-хімічного етапів досліджень водообміну рослинних організмів. V період (ХІХ століття) відзначається становленням фізіології рослин як самостійної науки в Україні; інтенсифікацією розвитку вчення про водообмін і його вплив на основні процеси життєдіяльності рослин; домінуванням осмотичного та колоїдно-хімічного і початком формування термодинамічного, біохімічного та біофізичного етапів досліджень водообміну; теоретичним обґрунтуванням агрономічних заходів щодо раціонального використання рослинами природних ресурсів. Khristova T. E., Pyurko O. E. Ukrainian scientists' advances in plants' water regime research: the historical and functional aspects Вісник Дніпропетровського університету. Біологія, екологія.
doi:10.15421/010736 fatcat:shvvmhpehrdctaoov5zy2ys54y